Китай використовує рідкісноземи як зброю у торговельній війні із Трампом — Bloomberg

Китай розширив використання критично важливих мінералів як торгової зброї, обмеживши експорт рідкоземельних елементів, погрожуючи похитнути глобальні поставки ключових матеріалів, які широко використовуються у високотехнологічному виробництві від електромобілів до зброї.

Про це повідомляє Bloomberg.

Це рішення може суттєво вплинути на глобальні ланцюги постачання високотехнологічної продукції ‒ від електромобілів до оборонної промисловості. Нові заходи були оголошені на тлі торговельної напруженості між США та Китаєм через запровадження мит на китайські товари адміністрацією Дональда Трампа.

Пекін заявив, що експортна політика переглядається з міркувань національної безпеки, зокрема стосовно товарів подвійного призначення, які можуть мати військове застосування.

Згідно з новими правилами, експорт таких металів, як самарій, гадоліній, тербій, диспрозій, лютецій, скандій та ітрій, підлягатиме суворішому контролю. Хоча ці заходи не є прямою забороною, будь-яке постачання за кордон має проходити посилену перевірку, включно з оцінкою кінцевого призначення матеріалів та покупця. Подібні обмеження в минулому призводили до тимчасового припинення експорту, оскільки компаніям потрібно було отримати відповідні сертифікати.

На тлі оголошення акції китайських і міжнародних компаній, пов’язаних із рідкісноземельною галуззю, зросли в ціні. Зокрема, папери China Rare Earth Holdings Ltd. піднялися на 10% у Гонконгу, China Northern Rare Earth Group ‒ на 9,2%, а австралійської Lynas Rare Earths Ltd. ‒ на 5,1%.

За даними Геологічної служби США, на Китай припадає близько 70% світового видобутку рідкісноземельних елементів. Аналітики вже тривалий час вказують на потенційну вразливість глобальної економіки через домінування КНР у цій галузі. У попередні два роки Пекін вже запроваджував експортні обмеження на інші важливі ресурси, включно з галієм, германієм, графітом і сурмою.

Попри жорсткіший контроль, два з найпоширеніших і найважливіших для промисловості елементів ‒ неодим і празеодим ‒ наразі не включені до переліку. За словами професора Девіда Абрахама з Державного університету Бойсе в Айдахо, це може свідчити про намагання Китаю зберегти можливість запровадження обмежень на них у майбутньому. Крім того, ці елементи є доступнішими за межами КНР, що знижує ефективність можливого експортного тиску.

Китайська асоціація виробників кольорових металів заявила, що експортний контроль не має на меті порушення міжнародної торгівлі. За словами представників галузі, компанії, які не займаються діяльністю, що шкодить національній безпеці чи інтересам розвитку КНР, не зазнають обмежень у звичайній комерційній діяльності.

У Міністерстві торгівлі Китаю зазначили, що нова політика відповідає прагненню захистити національні інтереси та “сприяти стабільності й миру на міжнародному рівні”.

У суботу, 5 квітня, була оприлюднена позиція китайського уряду щодо протидії зловживанню тарифами з боку США. У ній наголошувалось, що “США повинні відповідати спільним очікуванням людей з обох країн і народів світу, і, в світлі фундаментальних інтересів обох країн, припинити використовувати тарифи як зброю для придушення економіки і торгівлі Китаю, а також припинити завдавати шкоди законним правам на розвиток китайського народу“.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп назвав помилкою рішення Китаю запровадити з 10 квітня дзеркальні 34% мита на весь імпорт зі Сполучених Штатів.