Китайські вчені створили лазерну систему передачі даних, яка уп’ятеро швидша за Starlink

Про це повідомляє SCMP.

Дослідники домоглися швидкості в 1 Гбіт/с з геостаціонарного супутника на Землю, використовуючи всього 2-ватний лазер.

Основною складністю супутникового лазерного зв’язку є атмосферна турбулентність, яка спотворює і послаблює сигнали. Для її подолання команда під керівництвом професора У Цзяня з Пекінського університету пошти й телекомунікацій та Лю Чао з Китайської академії наук створила методику «AO-MDR Synergy». Вона поєднує адаптивну оптику для корекції спотвореного світла і технологію рознесеного прийому, що вловлює розсіяні сигнали.

Експерименти проводилися в обсерваторії Ліцзян з використанням 1,8-метрового телескопа та адаптивної системи з 357 керованих мікродзеркал. Ці дзеркала коригували форму вхідного світла від супутника, що перебуває на висоті 36 705 кілометрів. Після обробки промінь ділився на вісім каналів, серед яких спеціальний алгоритм у реальному часі вибирав три найнадійніші для передачі.

Результати виявилися вражаючими: ймовірність отримання придатного сигналу збільшилася з 72% до 91,1%, а передача стала значно стабільнішою. Це відкриває шлях до більш надійних лазерних комунікацій, здатних забезпечити високошвидкісну передачу даних для відеопотоків, наукових місій і систем зв’язку нового покоління.

Нові дані опубліковано в журналі Acta Optica Sinica. Раніше, в січні 2025 року, повідомлялося, що Китай вже досяг швидкості 100 Гбіт/с у лазерному зв’язку супутник-Земля, що вдесятеро перевищує попередні показники.

Нагадаємо, Малі, за підтримки російської Yadran Group та швейцарської інвестиційної компанії, розпочала будівництво нового золотопереробного заводу. Завод матиме потужність 200 тонн. Контрольний пакет акцій належатиме державі Малі. Нове підприємство дозволить країні самостійно переробляти золото перед експортом, що має посилити контроль над власними природними ресурсами. Минулого року тимчасовий президент країни Ассімі Гойта зазначав, що завод допоможе залишати більше прибутків у країні, а не відправляти золото на переробку за кордон, як це робили з 1980-х років — до Швейцарії, ОАЕ та ПАР.