«Це не благодійний проект, він має свою окупність за рахунок як орендних платежів резидентів, так і додаткових сервісів керуючої команди технопарку. Окупність інвестицій може становити 7-8 років», — каже Бондаренко, додаючи, що інвестиції в проект довгострокові.
Він вважає, що подібні проекти вигідні університетам — вони дають можливість заробляти й працевлаштовувати студентів та заробляти викладачам.
«Я бачив, як працює ця бізнес-модель у технопарку ITU ARI Teknokent при Стамбульському технічному університеті. За десять років вони вже вийшли на самоокупність, створили свій фонд, який інвестує в стартапи, що базуються на території технопарку», — навів він для прикладу успішну модель.
Зараз Києво-Могилянська академія та Бюро інвестиційних програм підписали меморандум про партнерство з розвитку технопарку. Наступні кроки: оцінка проєкту, розробка концепції та пошук інвесторів. Залученням інвесторів, підготовкою проєкту, створенням наглядової ради і керуючої компанії технопарку займатиметься Бюро інвестиційних програм.
Як зазначає Олександр Бондаренко, є ряд системних інвесторів з IT-галузі, телекомунікацій та digital, які готові вкладати кошти в створення технопарків.
«Технопарк на території Києво-Могилянської академії — це можливість для українських підприємців отримати доступ до наукової бази та інноваційним продуктам і сервісам, створеним командами-резидентами. Залучати як студентів, так і викладачів в реальний сектор економіки. Зараз активно інтегруватися в проєкт зможуть три факультети: економічних, юридичних наук та інформаційних технологій», — говорить Олександра Гуменна, в. о. президента університету.
Як ми повідомляли, на території КПІ створять бюро ракетобудування.
Фото: Фейсбук