Йдеться про фрески, на яких зображені представники Московської церкви в Україні, а також про зображення, яким понад 20 років. В Успенському соборі є багато зображень історичних постатей та преподобних отців Києво-Печерської лаври, і команда заповідника працюватиме над тим, щоб обрати, хто може бути зображений у соборі, наголосила в.о. генеральної директорки заповідника.
Виконувачка обов’язків генеральної директорки заповідника Світлана Котляревська повідомила, що це питання не лише естетики, а й відновлення історичної справедливості.
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» розпочав процес дерусифікації фресок в Успенському соборі. Як приклад необхідності дерусифікації, Котляревська показала фреску, на якій зображені очільник Московської церкви в Україні митрополит Онуфрій, колишній намісник Києво-Печерської лаври митрополит УПЦ МП Павло (у миру – Петро Лебідь) і покійний митрополит Володимир. За її словами, це зображення було написане понад 20 років тому. В Успенському соборі є багато зображень історичних постатей та преподобних отців Києво-Печерської лаври, і команда заповідника працюватиме над тим, щоб обрати, хто може бути зображений у соборі, наголосила виконувачка обов’язків генеральної директорки заповідника.
«Мені важливо, щоби Лавра стала відкрита, не тільки для відвідувачів, а й для науковців у тому числі, тому що потрібно залучати зовнішню експертизу, ми будемо збирати і формувати пропозиції і далі на нашій науково-методичній раді ухвалювати рішення», – зазначила Світлана Котляревська.
Вона наголосила, що Лавра має демонструвати велич української культури. «Коли українець відвідує українську святиню, він відчуває, що є чим пишатися… У нас є така будівля, такі майстри, як Їжакевич, у нас є незламні церкви, які стоять століттями. Так само, як Україна є незламною, так само Лавра є незламною. А Лавра – це Україна в мініатюрі. Тому відродження Лаври – це частина відродження України», – підкреслила Котляревська.
Світлана Котляревська назвала історичною подією першу службу українською мовою в Лаврі. Цей процес свідомо почали з Дальніх печер, а потім він охопить і Ближні печери. Перша служба українською в Києво-Печерській лаврі відбулася 6 січня 2025 року в Успенському соборі, а тепер і в печерах.
«Якщо ми говоримо про печери, то саме отака сакральна традиція вона була ще тисячу років», – додала вона.
Команда заповідника працює над формуванням контент-матеріалів, щоб у найближчий рік подати печери та поклоніння мощам преподобних як нематеріальну спадщину ЮНЕСКО. За словами Котляревської, це «унікальний, саме україно-печерський процес».
«Нас роками знецінювали, але ми – нація майстрів, філософів і митців. І Лавра має це показати», – підсумувала керівниця заповідника.
Нагадаємо, з 22 травня обов’язки генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» виконує заступниця гендиректора з питань забезпечення платних послуг заповідника Світлана Котляревська. Вона виконуватиме обов’язки очільниці до призначення нового керівника заповідника.
Нові вагони поставлять у 2027–2028 роках. Серед них будуть купейні та безбар'єрні вагони з інклюзивними…
У Києві розширили програму підтримки мешканців, чиє житло постраждало від російських обстрілів. Із 15 серпня…
Казахстан розглядає можливість зупинити транспортування нафти до термінала Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу Новоросійська через побоювання…
За даними поліції, керівник підрядної фірми отримав майже 68 млн гривень авансу на будівництво антидронового…
В Одесі після російської атаки рятувальники під час розбору завалів виявили тіло загиблого чоловіка. Ще…
Поблизу норвезького узбережжя Баренцевого моря виявили об'єкт, схожий на уламок російської ракети. Військові припускають, що…