Йдеться про фрески, на яких зображені представники Московської церкви в Україні, а також про зображення, яким понад 20 років. В Успенському соборі є багато зображень історичних постатей та преподобних отців Києво-Печерської лаври, і команда заповідника працюватиме над тим, щоб обрати, хто може бути зображений у соборі, наголосила в.о. генеральної директорки заповідника.
Виконувачка обов’язків генеральної директорки заповідника Світлана Котляревська повідомила, що це питання не лише естетики, а й відновлення історичної справедливості.
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» розпочав процес дерусифікації фресок в Успенському соборі. Як приклад необхідності дерусифікації, Котляревська показала фреску, на якій зображені очільник Московської церкви в Україні митрополит Онуфрій, колишній намісник Києво-Печерської лаври митрополит УПЦ МП Павло (у миру – Петро Лебідь) і покійний митрополит Володимир. За її словами, це зображення було написане понад 20 років тому. В Успенському соборі є багато зображень історичних постатей та преподобних отців Києво-Печерської лаври, і команда заповідника працюватиме над тим, щоб обрати, хто може бути зображений у соборі, наголосила виконувачка обов’язків генеральної директорки заповідника.
«Мені важливо, щоби Лавра стала відкрита, не тільки для відвідувачів, а й для науковців у тому числі, тому що потрібно залучати зовнішню експертизу, ми будемо збирати і формувати пропозиції і далі на нашій науково-методичній раді ухвалювати рішення», – зазначила Світлана Котляревська.
Вона наголосила, що Лавра має демонструвати велич української культури. «Коли українець відвідує українську святиню, він відчуває, що є чим пишатися… У нас є така будівля, такі майстри, як Їжакевич, у нас є незламні церкви, які стоять століттями. Так само, як Україна є незламною, так само Лавра є незламною. А Лавра – це Україна в мініатюрі. Тому відродження Лаври – це частина відродження України», – підкреслила Котляревська.
Світлана Котляревська назвала історичною подією першу службу українською мовою в Лаврі. Цей процес свідомо почали з Дальніх печер, а потім він охопить і Ближні печери. Перша служба українською в Києво-Печерській лаврі відбулася 6 січня 2025 року в Успенському соборі, а тепер і в печерах.
«Якщо ми говоримо про печери, то саме отака сакральна традиція вона була ще тисячу років», – додала вона.
Команда заповідника працює над формуванням контент-матеріалів, щоб у найближчий рік подати печери та поклоніння мощам преподобних як нематеріальну спадщину ЮНЕСКО. За словами Котляревської, це «унікальний, саме україно-печерський процес».
«Нас роками знецінювали, але ми – нація майстрів, філософів і митців. І Лавра має це показати», – підсумувала керівниця заповідника.
Нагадаємо, з 22 травня обов’язки генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» виконує заступниця гендиректора з питань забезпечення платних послуг заповідника Світлана Котляревська. Вона виконуватиме обов’язки очільниці до призначення нового керівника заповідника.
Голову управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, який також є депутатом однієї із сільських рад, повідомили…
Україна активно працює з європейськими партнерами, щоб уже в червні отримати фінансування в межах пакета…
Президент України Володимир Зеленський опублікував відкритий лист до президента РФ Володимира Путіна, у якому заявив…
Окупаційна влада Криму заборонила фотографувати бензовози, щоб не "сприяти" диверсіям. Це відбувається на тлі того,…
Параармреслерів Дмитра Луцишина та його колегу Димитрія Брухна оштрафували на міжнародних змаганнях у Будапешті за…
Унаслідок ворожої атаки 3 червня у Дніпрі було знищено розподільчий центр корпорації «АТБ», який забезпечував…