Київ недоотримав мільярд через зовнішні втручання у земельний кадастр

Про це заявив голова Держгеокадастру Роман Лещенко в інтерв’ю Економічній правді.

Лещенко виділив два основні типи втручань в Кадастр: зміна цільового призначення землі та зміна контурів і розмірів земельних ділянок. “Наприклад, є торговий центр у Києві, який сплачує податки, зокрема земельний, як комерційний об’єкт. Податкова в автоматичному режимі за номером КВЕД виставляє йому рахунок на оплату податків через державне казначейство, частина яких сплачується до місцевого бюджету”, – заявив Лещенко.

За його словами, у великих містах – Харкові, Львові, Одесі – відбулася зміна статусу об’єкта з комерційного призначення на промислове і бюджет втрачав більше половини доходів за земельним податком. “За нашими оцінками, через такі схеми міський бюджет Києва недоотримав близько мільярда гривень. Це тривало роками, і я говорив про це Віталію Володимировичу (Віталій Кличко, міський голова Києва. – ЕП), коли зустрічався з його командою”, – повідомив голова відомства.

Також шахраї змінювали контури земельних ділянок – між двома ділянками утворювали ще одну. “Це яскраво видно в Конча-Заспі, де таким чином “створювалося” чимало земельних ділянок. Частина з них реєструвалася на “липових” документах. Якщо взяти елітні приміські райони Києва, то є земельні ділянки, на які є два-три власники з різними документами. При цьому між цими ділянками утворені інші земельні ділянки. Це, фактично, колапс”, – повідомив Лещенко.

За його словами, система Державного земельного кадастру перебувала в управлінні окремих суб’єктів, які не мали ніякого стосунку до посадових осіб.  “На цьому вони робили окремий бізнес. Будь-який файл у кадастрі можна було просто обнулити, змінити і на основі цього робити рейдерські захоплення”, – заявив голова Держгеокадастру.

Також він повідомив, що у держвласності зараз перебуває 750 000 га землі сільгосппризначення замість заявлених в 2019 році 10,4 млн га.

Фото: піксабей