Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
За її словами, у плані передбачено захист 57 об’єктів критичної інфраструктури. Також йдеться про встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об’єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших до кінця року.
«Ключовим пріоритетом плану стійкості Києва має стати розвиток розподіленого теплопостачання. У цій частині план потребує доопрацювання. Доручили розробникам плану завершити це до початку квітня 2026», — сказала Свириденко.
Вона зазначила, що загальний бюджет плану стійкості столиці становить 61,6 млрд грн. З них власні кошти міста — 10,6 млрд грн, а потреба в додатковому фінансуванні — 51 млрд грн. Уряд забезпечує необхідне сприяння столиці у підготовці плану і надаватиме підтримку його реалізації після затвердження, додала прем’єр-міністерка.
Комплексний план енергостійкості передбачає три складові фінансування.
Перша складова стосується заходів, пріоритетність яких визначена як критична. Їх можуть реалізувати вже наявним коштом міського бюджету до кінця 2026 року. Зокрема, планується відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів об’єктів генерації, їхній захист від атак, резервне живлення тепло- і водопостачання, ремонт тепломереж, створення нових когенераційних об’єктів, розвиток сонячної генерації, а також енергоефективність об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. На ці заходи з міського бюджету спрямують понад 10 мільярдів гривень.
Друга складова визначає ширший перелік заходів, які місто може виконати після визначення джерел їх фінансування. У разі перерозподілу коштів з міського бюджету понад 13 мільярдів гривень зможуть спрямувати на втілення плану до кінця 2026 року.
Третя складова — це перелік заходів комплексного плану стійкості Києва, які місто зможе реалізувати лише за умови змін до законодавства України, а також залучення фінансових, технічних та інших ресурсів центральних органів виконавчої влади. Київ розраховує отримати від держави понад 37,7 мільярда гривень. За ці кошти планують, зокрема, забезпечити резервне живлення теплопостачання, зміцнити стійкість електромережі, впровадити децентралізацію опалення, відремонтувати потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а також посилити фізичний захист теплоелектроцентралей.
Нагадаємо, 3 березня президент Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. За словами президента, столиці дали додатковий тиждень для оновлення та захисту плану підготовки до наступного опалювального сезону.
Міський голова Києва Віталій Кличко зазначив, що комплексний план стійкості столиці, який представили на засіданні Ради національної безпеки і оборони України, потребує участі і допомоги держави. Пропозиції до плану вчасно подало Міністерство розвитку громад та територій, а до його розробки залучали експертів енергетичної галузі.
Виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв оприлюднив відкриту частину енергетичного плану стійкості столиці.
5 березня президент Володимир Зеленський заявив, що Київ досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Крайній термін був визначений на вівторок, 10 березня. Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому мали ухвалити проєкт плану стійкості, проведуть 9 березня.
10 березня депутати Київради на позачерговому засіданні ухвалили план енергетичної стійкості столиці на наступний опалювальний сезон. Частину засідання провели у закритому режимі. Документ підтримали 92 депутати. Розглянути та схвалити проєкт плану енергостійкості депутати мали 9 березня, однак позачергове засідання тоді не відбулося через відсутність кворуму — депутати фракції «Слуга народу» не з’явилися у повному складі.