Київрада має ухвалити рішення про залучення до бюджету столиці місцевого запозичення та кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку для реалізації заходів Плану стійкості міста.
Про це на початку засідання Київради заявив мер Києва Віталій Кличко.
За словами мера, йдеться про кредит Державного Ощадбанку України у розмірі 2,5 млрд грн та кредит ЄБРР у 50 млн євро для КП «Київтеплоенерго».
Кошти планують використати для реалізації заходів Плану стійкості Києва та підготовки до наступного опалювального сезону.
За словами мера, у столиці вже встановили три дизельні генератори загальною потужністю понад 15 МВт для забезпечення безперебійної роботи об’єктів водопостачання. Загалом цього року планують створити близько 40 МВт резервних потужностей для систем водозабезпечення.
Також у Києві завершили будівництво об’єктів розподіленої когенерації потужністю 45 МВт. Ще понад 100 МВт перебувають у роботі.
Загалом у 2026 році столиця розраховує отримати близько 200 МВт додаткових когенераційних потужностей.
Читайте також: У Києві запустили нові когенераційні установки: вони вже подають електроенергію в енергосистему України
Міський голова нагадав, що раніше між Києвом та урядом були домовленості щодо реалізації проєктів енергостійкості вартістю близько 30 млрд грн із розподілом відповідальності та фінансування у пропорції 50/50 між державою та містом.
Втім, за словами Кличка, уряд змінив підхід і тепер державне Агентство відновлення та розвитку інфраструктури займатиметься лише створенням резервного теплопостачання у зоні ТЕЦ-4, тоді як решту робіт столиця має виконувати самостійно.
«Все інше — будівництво когенерації, систем резервного живлення та резервного теплопостачання — має робити місто самотужки», — заявив Кличко.
Кличко наголосив, що місто не зможе самостійно реалізувати всі необхідні проєкти без участі держави, тому столична влада наполягає на виконанні попередніх домовленостей щодо спільного фінансування та проведення робіт.
За його словами, оновлений План стійкості деталізує заходи, оптимізує вартість проєктів та передбачає збереження принципу участі міста і держави у співвідношенні 50 на 50.
Читайте також: Київ отримає обладнання з латвійської ТЕЦ для підготовки до зими
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, зі свого боку, заявила, що відповідальність за підготовку столиці до опалювального сезону лежить на міській владі. За її словами, держава вже виділила майже 4 млрд грн із резервного фонду бюджету, забезпечила співфінансування 50% необхідних заходів, а частину робіт виконує Агентство відновлення. Також діють програми підтримки щодо встановлення індивідуальних і резервних джерел живлення у багатоквартирних будинках.
Водночас, за словами Свириденко, уряд наразі не бачить достатніх темпів підготовки Києва до наступної зими.
«Існують відставання у виконанні низки важливих заходів, які необхідно оперативно усунути», — зазначила прем’єр-міністерка.
Вона наголосила, що підготовка столиці до осінньо-зимового періоду має бути головним пріоритетом міської влади, адже Київ має найбільший бюджет серед українських міст та всі необхідні можливості для належної підготовки до опалювального сезону.
За підсумками наради з міським головою, за словами Свириденко, було визначено конкретний перелік заходів та строки їх виконання.
Прем’єр-міністерка також повідомила, що через критичну важливість підготовки столиці до зими уряд найближчим часом ініціюватиме розгляд цього питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони України.
«Завдання чітке — Київ має бути завчасно і належним чином підготовлений до будь-яких викликів наступного осінньо-зимового періоду», — підкреслила Свириденко.
Раніше міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба також висловлювався, начебто столиця досі не має затвердженого комплексного плану стійкості на осінньо-зимовий період, а до підготовки документа є серйозні зауваження.
Сьогодні, 18 червня, в межах засідання у форматі "Рамштайн" відбудеться важлива подія, що стане початком…
У столиці Росії Москві після ударів українських безпілотників по нафтопереробному заводу місцеві жителі почали скаржитися…
Росіяни повернули Україні тіла 522 загиблих осіб, які, за твердженням російської сторони, є українськими громадянами…
В аеропортах московського авіаційного вузла скасували та затримали 527 рейсів на тлі масованої атаки безпілотників.
У Казані триває саміт «Росія – АСЕАН», на якому Володимир Путін намагається демонструвати «економічні успіхи»…
21 червня в Музеї гетьманства на Подолі відбудеться перший «Фестиваль барокової поезії: від Зиморовича до…