Ліфти та супровід: чи безпечно людям з особливими потребами користуватися столичним метро

Київське метро в рік провозить майже пів мільярда пасажирів. Працівники підприємства хочуть, аби поїздки були комфортними для всіх. Наскільки столичне метро безпечне та орієнтоване на людей з інвалідністю перевіряли журналісти в ефірі програми “Київ. Newsroom” на телеканалі “Київ”.

Уляна вже 16 років пересувається у візку, тому рух містом часто стає викликом. Проте перекшкод вона не боїться, бо є призеркою чемпіонатів з карате і фіналісткою конкурсу «Міс світу на візку». Пригоди в столичній підземці часто показує в інстаграмі. Журналісти Київ ТБ разом з Уляною вирішили випробувати 3 станції метро.

Станція Святошин обладнана з урахуванням потреб людей із порушеннями різних видів, про це заявляли у КП “Київметрополітен”.

“Було повноцінно інтегровано ліфтові підйомники, повністю тактильні смуги, оновлена навігація, встановлено мнемонічні панелі – тобто інтегровані всі рішення, які були важливі на момент проведення робіт”, – зазначила Наталія Макогон, заступниця начальника підприємства.

Проте безпечно дібратися до станції для людей з інвалідністю важко. Адже переходити дорогу доводиться на червоне для автівок світло без пішохідного переходу.

Ліфт облаштований на станції довозить не до платформи. Від нього необхідно проїхатись і дістатися до підйомника. Вже там необхідно викликати працівника метро і чекати. Уляна каже, що чекати доводиться інколи дуже довго.

“У нас тут зазвичай проблеми. Ніхто не приходить, не чує і не бачить”, – додала жінка.

Надалі Уляні допомагав працівник воєнізованої охорони. Дізнався куди вона прямує і зателефонував колегам із супроводу.

“Якщо людина прийшла в метрополітен, і хоче здійснити поїздку, але вона користується інвалідним візком, або вона має порушення зору, користується наприклад тростиною, її супроводять працівники метро до тієї станції куди вона прямує”, – зауважила Наталія Макогон.

Така послуга доступна, адже на старіших станціях супровід – це єдиний вихід для пасажирів з інвалідністю зробити поїздку безпечною. Номер виклику вказаний на сайті, а телефонувати необхідно завчасно, щоб не витрачати час.

“Ми телефонуємо, передаємо інформацію і нас зустрічають. Якшо потрібно переїхати з гілки на гілку, то супровід забезпечують у нас на центрі. А далі наші колеги – ми їм передаєм, вони далі передають”, – розповів співробітник супроводу Андрій.

На найглибшій столичній станції метро “Арсенальна” єдине рішення з перевезення візку на ескалаторі – використання резервного ескалатора. Через перемовні пункти чергова по станції дає сигнал, і ескалатор запускається. Візок колесами стає на різні сходинки, та позаду надійно страхують двоє охоронців. Такий процес не швидкий, але безпечний.

Уляна каже, що Київ це на її практиці єдине місто, де у метрополітені є супровід для осіб з інвалідністю.

На Дарниці з платформи до вестибюлю облаштовано підйомник. На підйомнику є спеціальні бортики, щоб ніхто не впав. Уляна інклюзивністю метро задоволена.

“В цілому мені подобається те, що я бачу, тому що я себе, по-перше, відчувала в безпеці, що біля мене були люди, які мне супроводжували. І ніде я не стикнулася з перепонами, які ми не змогли подолати”, – пояснила жінка.

У КП “Київськийметрополітен” заявили, що планують і надалі проводити роботи з покращення доступності метро.

“Плануємо наступною змінити станцію Нивки. Насамперед ми звертаємо увагу на ті станції, які є транспортними хабами – туди під’їжджає велика кількість паажирів, пересікається велика кількість маршрутів: тролейбуси, автобуси, трамваї”, – зазначила Наталія Макогон.

І хоч інклюзивність столичного метро ще потрібно удосконалювати, та жодного маломобільного пасажира тут не залишать без допомоги.

Фото: Київ ТБ