Лише близько 1% постачальників закупівельної агенції Міністерства оборони України «Державного оператора тилу» (ДОТ) потрапили під обмежувальні заходи через порушення контрактів. Станом на червень 2025 року таких компаній лише сім.
Про це повідомив заступник голови комісії з реорганізації ДП МОУ «ДОТ» Дмитро Бігунець, передає «Укрінформ».
«Якщо говорити про унікальні випадки застосування обмежувальних заходів, то це десь плюс-мінус 1%. За період з жовтня 2024 року до червня 2025 року – загалом сім компаній, які ми були змушені виключити з переліку постачальників за наявності підстав», – пояснив Бігунець.
Він додав, що після винесення рішення про відсторонення від закупівель у компанії є п’ять днів на оскарження. Якщо рішення підтверджується, постачальника дискваліфікують на один календарний рік.
Основними причинами застосування санкцій є невиконання контрактів, постачання неякісної продукції або фальсифікату, а також порушення антикорупційних вимог. Зокрема, це може бути використання сировини з країни-агресора (РФ), Білорусі чи Ірану.
Водночас компанії мають можливість вийти з-під санкцій, якщо сплатять штрафи, відмовляться від судових позовів до ДОТ та візьмуть на себе антикорупційні зобов’язання. Обмежувальні заходи можуть бути зняті достроково, але не раніше ніж через три місяці після їхнього накладення.
«Якщо після відновлення у переліку постачальник протягом року знову порушить умови, то до нього застосують більш жорсткий підхід», – попередив представник ДОТ.
Також триває робота над створенням схожого «санкційного треку» для недобросовісних постачальників озброєння та військової техніки, які закуповує ДП «Агенція оборонних закупівель».
«Ми не можемо нехтувати забезпеченістю через антикорупційні чи комплаєнс-правила. Наприклад, якщо немає кримінального чи санкційного кейсу, але є сумнів щодо своєчасного постачання через форс-мажор, чи у виробника не виходять міни, але є інші добрі боєприпаси – чи варто відмовлятися від них? Треба дуже диференційовано підходити. Тож ми спільно з департаментом закупівель Міноборони напрацьовуємо критерії формування “чорного списку” для АОЗ, аби зберегти забезпеченість війська», – пояснив Бігунець.
Нагадаємо, у Центрі протидії дезінформації прокоментували повідомлення про те, що президент США Дональд Трамп зняв санкції проти російських банків і компаній. Там уточнили, що указ американського лідера стосувався скасування сирійського санкційного списку.
Президент заявив, що система має дозволяти реально контролювати майновий стан і спосіб життя правоохоронців та…
Глава МЗС Польщі назвав Гжегожа Брауна фашистом і заявив, що той може опинитися у в’язниці.
Денний центр у Голосіївському районі за рік провів 164 заходи, які відвідали близько 2 тисяч…
Чоловік пропонував оформити киянина двірником без фактичного виходу на роботу, щоб той отримав бронювання.
РФ хоче створити сім великих тюремних комплексів, розрахованих загалом більш ніж на 20 тисяч людей.
60 млрд грн передбачили на захист і відновлення енергооб’єктів та розвиток розподіленої газової генерації.