Литва обрала шлях дипломатії та відклала ухвалення жорсткої резолюції щодо гібридних атак Білорусі

Про це інформує LRT.

Спікер Сейму Юозас Олекас пояснив це рішення прагненням знайти альтернативні варіанти врегулювання кризи. На його думку, економічну та національну безпеку держави можна забезпечити не лише жорсткими політичними заявами, а й шляхом діалогу, що дозволить уникнути подальшої ескалації на кордоні.

Резолюція, яку ініціювали як провладні, так і опозиційні сили, мала на меті юридично закріпити використання метеозондів та безпілотників як «інтегровану ворожу операцію» проти Литви. Документ закликав трактувати контрабандну активність не просто як кримінальні правопорушення, а як усвідомлену гібридну агресію сусідньої держави, спрямовану на дестабілізацію ситуації.

Ситуація на кордоні загострилася у жовтні, коли масові запуски метеозондів з контрабандними цигаретками стали систематичними. Ці повітряні кулі, оснащені GPS-трекерами, перетинали кордон у промислових масштабах. Найнапруженішою стала ніч на 24 листопада, коли десятки таких зондів було зафіксовано не лише у Литві, а й у сусідній Латвії, що змусило офіційний Вільнюс запровадити режим надзвичайного стану по всій країні.

Міжнародна спільнота також відреагувала на кризу: президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала новий пакет санкцій проти режиму Лукашенка, а сама Литва закрила частину свого повітряного простору вздовж кордону до 2026 року. Проте критичним поворотом стали переговори самопроголошеного президента Білорусі зі спецпосланником США Джоном Коулом, після яких Лукашенко публічно пообіцяв припинити польоти куль над Литвою.

Саме ці залаштункові домовленості та обіцянки Мінська стали підґрунтям для того, щоб литовські депутати зняли питання жорсткої резолюції з порядку денного.

Наразі влада Литви очікує реальних кроків від білоруської сторони, залишаючи за собою право повернутися до радикальних заходів у разі порушення досягнутих домовленостей.