Мер Берегова відповів Мадяру на заяви про «утиски»: угорська громада отримує підтримку на всіх рівнях

Про це Золтан Баб’як написав у facebook.

Золтан Баб’як підкреслив, що угорська громада Закарпаття, як і інші національні спільноти, отримує повну підтримку від української держави. Він зауважив, що Президент Володимир Зеленський особисто опікується цими питаннями, що підтверджується його регулярними зустрічами з представниками громади.

«Про жодні утиски прав національної спільноти мова не йде, адже ці питання врегульовано державою та реалізовано на практиці. Триває системна робота та діалог на усіх рівнях щодо окремих питань життєдіяльності угорської громади, що потребують вирішення», — заявив мер Берегова.

Баб’як також нагадав про значні інвестиції в інфраструктуру регіону, де компактно проживають угорці. Зокрема, йдеться про будівництво нових доріг, пунктів пропуску на кордоні та нового корпусу Берегівської районної лікарні. Крім того, освіта та культура громади стабільно фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а представники угорської спільноти широко представлені на керівних посадах в органах влади.

Співпраця та інфраструктурні проєкти

Під час переговорів сторони обговорили не лише політичні питання, а й конкретні економічні ініціативи для Берегівщини. Серед стратегічних пріоритетів:

• будівництво сучасної об’їзної дороги навколо Берегова;
• створення сучасного реабілітаційного центру в місті;
• завершення будівництва сміттєсортувального заводу в селі Яноші.

Контекст: амбіції Петера Мадяра та спадщина Орбана

Нагадаємо, після зустрічі з мером Берегового Мадярр заявив про бажання провести переговори з Президентом України Володимиром Зеленським у цьому місті задля розв’язання «суперечок» щодо прав меншин.

Майбутній очільник угорського уряду Петер Мадяр раніше закликав до «перезавантаження» відносин із Києвом, проте назвав нинішні українські компроміси щодо освіти «недостатніми».

Мадяр визнає, що успадкував від уряду Віктора Орбана складну ситуацію та 11 жорстких вимог Будапешта, які раніше використовувалися для блокування руху України до ЄС. Серед них — вимоги щодо квот у парламенті для угорців та право посадовців не знати українську мову.