Меркель пояснила, чому гальмувала запрошення України в НАТО

Про це вона розповіла у своїй книзі Свобода. Мемуари 1954−2021, уривки з якої публікує видання Die Zeit.

«Я зрозуміла бажання країн Центральної та Східної Європи стати членами НАТО якомога швидше», — пише вона про вирішальний саміт НАТО в Бухаресті в 2008 році, коли йшлося про план отримання статусу кандидата на вступ для України та Грузії.

Колишня канцлерка додала, що «прийняття нового члена має принести більше безпеки не тільки йому, але й НАТО».

Меркель пише, що бачила ризики щодо присутності російського Чорноморського флоту на українському півострові Крим. За її словами, такого поєднання з російськими військовими структурами не було ні з одним із кандидатів на членство в НАТО. Також вона стверджує, що тоді лише меншість українського населення підтримувала членство країни в Альянсі.

«Я вважала ілюзією припускати, що статус кандидата на вступ захистив би Україну та Грузію від агресії Путіна, що цей статус мав би такий стримуючий ефект, що Путін пасивно сприйняв би розвиток подій. Чи можна було тоді уявити, що в надзвичайних ситуаціях країни-члени НАТО відповіли б військовою силою — матеріалами та військами — і втрутилися? Чи можна було б уявити, що як канцлер я попросила би німецький Бундестаг про такий мандат для нашого Бундесверу та отримала б підтримку більшості?» — йдеться у книзі колишньої канцлерки.

За її словами, зрештою був досягнутий компроміс: «Той факт, що Грузія та Україна не отримали зобов’язання щодо статусу кандидатів, для них стало „ні“ для їхніх надій. Той факт, що НАТО також запропонувала їм загальну обіцянку членства, для Путіна стало „так“ членству в НАТО для обох країн та оголошенням війни».

Описуючи Путіна, колишня німецька канцлерка згадує, що він справив на неї враження людини, яка відчайдушно прагне, щоб її сприймали серйозно.

«Я сприймала його як людину, яка не хотіла, щоб її не поважали, і була готова накинутися в будь-який момент. Ви можете вважати це дитячістю і презирством, ви можете похитати головою. Але це означало, що Росія ніколи не зникне з карти світу», – зазначає вона.

В одному місці Меркель, ймовірно, припускає, що рішення Путіна про повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році було приурочене до її відходу з посади.

«Ви не завжди будете канцлером, а потім вони приєднаються до НАТО», – сказав він про Україну. «І я хочу цьому запобігти», – наводяться слова Путіна у книзі.

За її словами, деякі лідери країн Центральної та Східної Європи видають бажане за дійсне: «Схоже, вони хочуть, щоб країна просто зникла, щоб її не існувало. Я не можу їх звинувачувати… Але Росія, що володіє потужною ядерною зброєю, все ж існує».

Ангелу Меркель вперше обрали до Бундестагу у 1990 році, а з 2000 по 2018 рік вона очолювала партію Християнсько-демократичний союз. Вона обіймала посаду канцлера Німеччини протягом 16 років, до виборів 2021 року, коли вирішила більше не балотуватися.

За час свого перебування на посаді Меркель вважалася однією з найвпливовіших політичних діячок Європи та світу.

Однак після початку повномасштабної війни в Україні її політику умиротворення Росії, залежність від російського газу та небажання визнати власні помилки почали різко критикувати.