Про це повідомляє LIGA.net з посиланням на відповідь Офісу генпрокурора.
За даними правоохоронців, Матвєєв помер 7 вересня 2024 року у слідчому ізоляторі № 3 міста Кізел Пермського краю рф. Смерть настала внаслідок закритої тупої травми тулуба з множинними переломами ребер, ушкодженням легень і листків плеври.
Матвєєв перебував у полоні два роки та вісім місяців після того, як наприкінці лютого 2022 року російські війська захопили Дніпрорудне — місто у Запорізькій області на узбережжі Дніпра, що нині залишається під окупацією.
У грудні 2024 року Запорізька ОВА повідомила про повернення тіла Матвєєва в Україну. Як розповіли проєкту «Слідство.Інфо» двоє звільнених українських військових, очільника Дніпрорудного жорстоко побили майже одразу після етапування до кізельського СІЗО № 3 — під час так званої «прийомки». До цього самого СІЗО в Пермському краї рф етапували журналістку Вікторію Рощину незадовго до її загибелі.
Євгеній Матвєєв народився 1960 року у Новокузнецьку (Західний Сибір). У 1984 році закінчив Харківський політехнічний інститут за спеціальністю «інженер-електрик». Після служби в армії працював на заводі будівельно-опоряджувальних машин та на сироробному комбінаті у Дніпрорудному, згодом — інженером-енергетиком Запорізького залізорудного комбінату.
Уперше його обрали міським головою Дніпрорудного у 2006 році, а потім ще двічі переобирали. Востаннє — у 2020 році від нині забороненої партії «ОПЗЖ».
Після окупації міста Матвєєв відмовився співпрацювати з російською владою. Довгий час його місцеперебування було невідомим, аж поки у грудні 2024 року не стало відомо, що його закатували у російському полоні. Посадовця поховали у Бучі.