Українська мова витворила силу-силенну унікальних назв для опису дощової погоди.
Капіж – стан природи, коли з неба починають інтенсивно падати поодинокі краплини, але вони обов’язково мають бути великого розміру; ще цим словом можемо схарактеризувати момент, коли дощ майже закінчився, але вода продовжує деякий час капотіти зі стріх, дерев (Зажурено дивиться він у маленьке віконце, за яким, стікаючи з стріхи, снував пряжу післядощовий капіж, – у Григорія Тютюнника).
Хляпавка – так описують похмурий, дощовий день, погодний стан, коли щось без упину хляпотить, змінюючи інтенсивність (Ранком пишу не в хаті, а надворі, як тільки нема “хляпавки” (чудовий буковинський термін для дощу), – нотує Леся Українка).
Мрякою, мрячкою, мжичкою, мірявою українці різних регіонів називають дрібний дощик або повітря, що густо насичене водяною парою (Холодна дрібненька мряка сіялась з неба, – пише Михайло Коцюбинський. Дощ у цю хвилину майже припинився, сіялася лише мжичка, заснувавши дрібною сіткою далеку перспективу вулиці, – у Юрія Смолича).
Імжа – унікальна солов’їна назва густого й дрібного дощу (День був похмурий, безупинно сипала імжа, здавалося, що весь світ пронизаний водою).
Моква, мокреча, мокротеча – колоритні і дуже красиві синоніми до іменників “мокрота”, “сирість” (Їдь собі. Хочу трохи прогулятися на лови. – Дощ же! Моква! – спробував розраяти його посадник, – натрапляємо в Павла Загребельного).
Негодою чи негіддю українці іменують погану погоду, що часто супроводжується неприємним дощем (Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе, – помічаємо в Бориса Грінченка).
Сквира – абсолютний синонім до слова “негода” (Ось було й немає літа, Тільки сквири та тумани, – пише Павло Усенко).
Плова, ливень, проливень, пролій – це все назви дуже сильного дощу з бурею, зливи (Ударили з неба плови, – описує словом стан природи Марко Черемшина. Дощ як поросне .. Справжнісінький проливень, – в Івана Виргана)
Хлющ – так у народі іменують сильну зливу (Ідуть дощі – Густі хлющі, Почався листопад, – поетично пише Павло Воронько).
Мерява – особливо холодний, неприємний, пронизливий дощ, від якого аж дрижаки беруть (Сьогодні на двір і носа не потикаю, бо мерява розлютувалася).
Сльота – хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі, невпинний дощ, мряка або мокрий сніг (Надворі сльота, – холодно й непривітно в порожній кімнаті, – у Василя Козаченка).
Мускола – дощ зі снігом (Уже повернуло на зиму, он час від часу й мускола сипне).
Хвища – так ми опишемо Сильний холодний дощ або великий сніг з вітром; снігова буря (Ну й хвища надворі, нехай їй біс! Січе, плює в обличчя, з ніг валить… – віднаходимо в Івана Кочерги).
Поледиця – дощ із крижаною крупою, після якого все покривається тонким шаром льоду (Після поледиці всі дерева стоять непорушно, ніби закуті в прозорі обладунки).
Продовжуйте боротися за існування рідної мови й не бійтеся романтизувати дощову погоду, українська для цього подарувала неймовірне багатство слів!
Фото: Getty Images/КИЇВ24
З 18 червня 2026 року в Україні розпочнеться цикл онлайн-заходів для внутрішньо переміщених осіб та…
Бучанська громада отримала мобільний «автобус незламності», який використовуватимуть для підтримки мешканців під час надзвичайних ситуацій…
Австрія наполягає скасувати автоматичний захист для українських чоловіків призовного віку з березня 2027 року Питання…
У східній частині Польщі з 10 червня до 9 вересня 2026 року діятимуть обмеження повітряного…
Оглядове колесо, що на столичному Подолі, вже майже повністю демонтували.
У вівторок, 2 червня, помер Володимир Вакуленко старший — батько дитячого письменника та громадського діяча…