Міжнародний кримінальний суд скаржиться на погрози з боку США та Росії

Про це пише AP.

“Суду загрожують жорстокими економічними санкціями з боку іншого постійного члена Ради Безпеки, так ніби він є терористичною організацією”, – заявила суддя Томоко Акане у своєму зверненні на щорічному засіданні інституції.

Акане мала на увазі заяви сенатора США Ліндсі Грема, який назвав суд “небезпечною насмішкою” і закликав Конгрес запровадити санкції проти його прокурора.

“Для будь-якого союзника – Канади, Британії, Німеччини, Франції – якщо ви спробуєте допомогти МКС, ми введемо проти вас санкції”, – заявив Грем у ефірі Fox News.

Так Грем відреагував на запит головного прокурора МКС Каріма Хана на видачу ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, його колишнього міністра оборони та військового керівника ХАМАСу.

Загроза Грема сприймається серйозно. Президент США Дональд Трамп у 2020 році наклав санкції проти прокурорки МКС Фату Бенсуди, заморозивши її активи, через розслідування щодо дій американських військових та розвідників в Афганістані.

Акане також різко висловилася на адресу Росії. Москва видала ордери на арешт прокурора Каріма  Хана та інших у відповідь на розслідування щодо Путіна.

МКС був створений у 2002 році як постійний суд останньої інстанції для переслідування осіб, відповідальних за найжахливіші злочини – воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид та злочини агресії. Суд втручається лише тоді, коли країни не можуть або не хочуть переслідувати ці злочини на своїй території. На сьогодні Римський статут, який заснував інституцію, підписали 124 країни. Ізраїль, Росія та Китай до них не входять.

МКС не має власної поліції й покладається на держави-члени для виконання ордерів на арешт.

Рішення видати ордери для Нетаньягу та колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта було засуджене критиками суду та отримало лише помірну підтримку навіть від його прихильників – це різко контрастує з активною підтримкою ордера на арешт російського агресора Володимира Путіна минулого року за воєнні злочини в Україні.

Президент США Джо Байден назвав ордери для Нетаньягу та колишнього міністра оборони “обурливими” та пообіцяв підтримувати Ізраїль. Роком раніше Байден назвав ордер для Путіна “виправданим” і заявив, що російський президент скоїв воєнні злочини.

США не є країною-учасницею МКС.

Франція заявила, що “виконуватиме свої зобов’язання”, але має розглянути можливі імунітети Нетаньягу. У відповідь на оголошення ордера для Путіна Франція запевнила, що “підтримає необхідну роботу” суду.

Інша країна-учасниця, Австрія, з неохотою визнала, що заарештує Нетаньягу, але назвала ордери “цілковито незрозумілими”. Італія назвала їх “неправильними”, але заявила, що буде зобов’язана заарештувати його. Німеччина оголосила, що вивчатиме це рішення. Угорщина заявила, що підтримуватиме Ізраїль, а не суд.

Внутрішній тиск на суд також впливає на роботу. У жовтні стало відомо, що прокурора Каріма Хана звинувачують у спробі примусити помічницю до сексуальних стосунків та домаганнях.

Асамблея держав-учасниць оголосила, що розпочне незалежне розслідування цих звинувачень.

Хан, виступаючи після Акане, не згадав звинувачення проти нього чи погрози суду, лише зазначив, що інституція стикається з “безпрецедентними викликами”.

Він наголосив на нещодавньому запиті свого офісу щодо ордера на арешт глави військового уряду М’янми та планах на подання нових запитів, пов’язаних із Афганістаном та Суданом.