Мобілізація ув’язнених до ЗСУ: у Мін’юсті розповіли, скільком засудженим відмовили у звільненні для участі у війні

Малюська каже, що приєднання до війська колишніх засуджених в Україні відрізняється від такої самої практики у рф «вищими стандартами». Так, у росії серед звільнених для участі у війні були серійні вбивці та ґвалтівники. Водночас в Україні до війська не можуть приєднатися засуджені за тяжкі злочини.

Крім того, ув’язнені повинні пройти низку фізичних і психологічних тестів, а також співбесіди з тюремними та військовими чиновниками. У них також повинно залишатися принаймні три роки до кінця терміну покарання, а їхній вік має бути не більшим ніж 57 років. Якщо ув’язненим таки дозволять брати участь у бойових діях, вони служитимуть у спецпідрозділах до закінчення війни або демобілізації, каже Малюська.

“Зараз йде конкурс, щоб знайти найкращих солдатів [у в’язницях]. З погляду пристосованості до служби ці люди кращі за звичайних призовників”, — додав міністр юстиції.

Мобілізація в’язнів: що відомо

Кого не будуть мобілізувати? Такого шансу позбавлені засуджені за умисне вбивство, зґвалтування, сексуальне насильство та злочини проти основ національної безпеки. Також корупціонерам не дозволять замінити покарання на можливість воювати. Окрім того, в Міноборони уточнили, що на мобілізацію впливатиме не тільки склад їхнього злочину та бажання, але й висновок військово-лікарняної комісії – так, за станом здоров’я у мобілізації відмовили 368 ув’язненим. Окрім того, впливає також рішення суду про умовно-дострокове звільнення та готовність командира прийняти людину на службу у свій підрозділ.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила законопроєкт про мобілізацію засуджених, 17 травня президент України Володимир Зеленський підписав закон. У документі пропонується надавати можливість долучитися до військової служби тим, кому присудили обмеження або позбавлення волі за нетяжкими статтями. Окрім того, міністр юстиції Денис Малюська зауважив, що усі мобілізовані засуджені служитимуть у штурмових підрозділах ЗСУ.