Мобільний звʼязок без світла може бути лише 4-6 годин: у Мінцифри розповіли про ситуацію з операторами

Про це повідомив керівник напряму розвитку мобільного інтернету Мінцифри Станіслав Прибитько.

Оператори мобільного зв’язку в Україні мають до 1 лютого 2025 року оснастити свої станції обладнанням, яке забезпечить 10 годин роботи мережі без електропостачання. Проте наразі в середньому мобільні оператори готові забезпечити до 4 годин роботи мережі без електрики.

Як готується Київстар

Директор Київстару Олександр Комаров зазначив, що на їхній мережі працює близько 15 тисяч ключових станцій, де встановлено по кілька базових станцій. Середнє енергоспоживання становить 6-8 кВт на годину.

Наразі 60% станцій можуть працювати понад 4 години без світла, а решта 40% — від 2 до 3 годин. Компанія планує збільшити автономну роботу всієї мережі до 4+ годин, а частину станцій — до 6 годин. У планах також оснастити 25% мережі генераторами, здатними забезпечити роботу на три доби.

Яка ситуація в lifecell

lifecell має понад 10 тисяч станцій по всій країні, більша частина з яких обладнана новими літієвими батареями, що забезпечують близько 4 годин автономної роботи. Також компанія під’єднала 1700 базових станцій до генераторів, що допомагає підтримувати роботу після розрядки батарей. Проте якість зв’язку в умовах знеструмлення залишається обмеженою через залежність від стаціонарного електроживлення.

Готовність Vodafone

Vodafone також активно працює над збільшенням автономності мережі. Більшість їхніх станцій оснащені новими літієво-феромно-фосфатними акумуляторами, які забезпечують роботу без світла на 4-6 годин. Крім того, компанія планує встановлювати дизель-генератори на критично важливих об’єктах зв’язку.

З якими викликами зіштовхнулися оператори звʼязку

Серед головних проблем, які заважають мобільним операторам досягти 10-годинної автономності:

• великі фінансові вкладення. Наприклад, lifecell інвестував у альтернативні джерела енергії 1 мільярд гривень, Vodafone — 10 мільярдів, а Київстар планує витратити до 8 мільярдів гривень;
• потреба в закупівлі великої кількості енергообладнання;
• неможливість встановлення генераторів на дахах, де розташовано багато станцій;
• складнощі з обслуговуванням обладнання, зокрема через мобілізацію працівників.