Мораторій Київради на реконструкцію – єдиний механізм захисту пам’яток, поки не вдосконалено Закон про охорону культурної спадщини – КМДА

Департамент охорони культурної спадщини закликає небайдужу експертну громадськість долучатися до співпраці і разом із фахівцями, науковцями та експертами у сфері охорони та збереження культурної спадщини якомога швидше здійснити необхідні дослідження для підготовки відповідної документації і занесення цих історичних будівель до переліку об’єктів культурної спадщини м. Києва. Напрацювання і пропозиції можна надсилати на електронну адресу департаменту: doks.kmda@ukr.net

«На жаль, відновилася погана тенденція, яку ми вже спостерігали до 2014-2015 років: під виглядом реконструкції лихо-забудовники нищать історичні садиби. Згідно з рішенням, прийнятим 31 серпня, на 119 історичних будинках, які не мають охоронного статусу, але мають культурну, архітектурну та історичну цінність, заборонено проводити будівельні роботи, зокрема, підготовчі. Наша з вами задача – зберегти і захистити культурне надбання столиці для майбутніх поколінь. До речі, перелік формувався за участю і безцінної допомоги ініціативної громадськості, яка також за бажанням буде залучена до подальших процесів: підготовки відповідної облікової документації, інвентаризації, фотофіксації, визначення частки збереженості цих об’єктів для встановлення відповідності критерію автентичності та проведення відповідних обстежень. Ми із величезною вдячністю ставимось до будь-якої допомоги киян у питаннях захисту і збереження спадщини міста», – наголосив Никоряк.

Чиновник додав також, що робота із захисту і збереження об’єктів культурної спадщини «має бути не тільки на місцевому рівні, а й на державному, оскільки надання статусу пам’яток місцевого значення і занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України належить до повноважень Міністерства культури та інформаційної політики України». Никоряк нагадує, що за останні 3 роки та перше півріччя 2021 року його департамент направив до Мінкультури 35 подань про занесення 1542 пам’яток та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. З його слів, кілька років Мінкульт зовсім не оновлював Держреєстр та не надавав історичним будинкам охоронного статусу, і лише у квітні 2021 року до департаменту надійшли накази від Мінкультури за 2018-2021 років про занесення 73 об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Ще 1469 об’єктів не були включені до Держреєстру і не мають охоронного статусу.

«Із 2018 року немає руху надважливому для всієї України законопроєкту про внесення змін до закону про охорону культурної спадщини. Замість того, аби прийняти у другому читанні законопроєкт № 0895, умисно створюються бюрократичні перепони через політичні мотиви окремих високопосадовців у Мінкульті», – додав Никоряк.

В КМДА нагадують, що ще у 2018 році в першому читанні було прийнято законопроєкт № 8202 (новий реєстраційний номер 0895), розроблений Департаментом охорони культурної спадщини міськради, який було внесено на розгляд профільного комітету ВР перед другим читанням, але Мінкультури його зняв з порядку денного, і з осені 2019 року не має жодних зрушень.

Розроблений Департаментом документ, серед іншого, передбачає: введення норми про можливість викупу об’єктів культурної спадщини, які неналежно утримуються на користь територіальної громади міста, села, селища; підвищення розміру штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини до 500 тис. грн; прирівняння відповідальності за порушення фізичних і юридичних осіб; прирівняння відповідальності за руйнацію щойно виявлених об’єктів культурної спадщини як пам’яток; введення норми про те, що використання стягнутих через штрафи коштів можуть бути направлені винятково на заходи щодо охорони об’єктів культурної спадщини – протиаварійні, реставраційні роботи тощо.

Тим часом, захисники садиби Барбана вимагають, щоб Київрада внесла залишки пам’ятки в мораторій на забудову.