Мовний омбудсмен Кремінь відповів Данілову на пропозицію ввести латинку: залиште це питання науковцям

Таку відповідь у коментарі для “Суспільного” озучив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь секретареві РНБО Олексію Данілову на пропозицію “позбавитися кирилиці й перейти на латиницю“.

Данілов також виступив за двомовність у країні та зазначив, що англійська мова має стати обов’язковою та вивчатися ще з садочка.

Натомість мовний омбудсмен Тарас Кремінь сказав, що збереження українського письма є захистом української мови та забезпечення функціонування української мови як державної. Саме тому питання застосування кирилиці в українській літературній мові не піддається жодним сумнівам ані з філологічної, ані з наукової, ані з політичної точки зору.

“Це пояснюється тим, що Україна за свою тисячолітню історію занадто багато втратила у боротьбі з іншомовними запозиченнями й впливами, тому в Україні не пройшло “ополячення”, не пройшло “онімеччення”, зрештою і спроба “зросійщення” у період колонізаторської політики зазнали свого фіаско“, – заявив Кремінь.

Водночас омбудсман зауважив, що латиниця частково присутня в українському просторі та традиції.

“Питання фонетичного транскрибування є абсолютно коректними, коли заповнюють закордонні паспорти, дають другий підпис назвам вулиць, іншим географічним назвав, якими послуговуються наші іноземні гості, у міжнародному документообігу та діловодстві“, — сказав Кремінь.

На його думку, питання збереження кириличного алфавіту дорівнює питанню збереження традицій.

“Адже найбільша кількість українських текстів, досліджень, літописна традиція, стародруки та українські пісні написані українською абеткою — тобто кириличним шрифтом“, – сказав омбудсмен.

А дискусії щодо послуговування елементів латинки в українському літературному просторі Кремінь порадив залишити науковцям, винятково для окремих сфер.

Щодо вивчення англійської – мовний омбудсмен, що підтримує ідею про те, що українцям варто підвищувати рівень володіння іноземними мовами. Водночас Кремінь вважає, що кожен громадянин повинен спілкуватися тією кількістю мов, які допоможуть йому реалізувати свою подальшу професійну траєкторію.

“Так само як нині у школах вивчається друга і третя іноземна, так само треба поліпшувати рівень викладання української, зокрема на окупованих територіях. Цьогоріч незначна кількість дітей з окупованих територій змогла вступити до українських університетів, але питання реінтеграції освітніх технологій і можливостей все ж таки потребує коригування. Зокрема з боку РНБО“, — сказав Кремінь.