Музей Булгакова у Києві відхрестився від памʼятника: у закладі прокоментували демонтаж і скандал із читанням російською

“Цей пам’ятник було встановлено на гроші тогочасного депутата Київради Д. Басса від фракції мера Черновецького. Це було зроблено з тією ж швидкістю, з якою цей депутат робив свої будівельні оборудки.  Ніхто з вас, киян, як і наш музей, не брали участі в цьому рішенні. Цікаво, що юридично пам’ятник усі ці роки висів у повітрі, він не був оформлений та поставлений на баланс. Сама практика самоуправного меценацтва в просторі міста — окрема історія становлення київської громади”, — відзначили в музеї.

Після демонтажу скульптуру повернули родині її автора — відомого українського скульптора Миколи Рапая.

Губіанурі також зазначила, що кияни могли б зберегти пам’ятник через механізм петиції, однак такої ініціативи не з’явилося або вона не отримала необхідної підтримки.

Читайте також: Демонтований пам’ятник Булгакову у Києві передали спадкоємиці скульптора

Реакція на демонтаж

У музеї заявили, що їхнім головним завданням залишається збереження будинку, музейної колекції та історичного контексту епохи, пов’язаної з Києвом початку ХХ століття.

За словами Губіанурі, співробітники музею є громадянами України, які переживають війну так само, як і решта суспільства, а Росію вважають ворогом.

Водночас у музеї продовжують відстоювати позицію, що творчість Булгакова є частиною українського історичного та культурного контексту, попри “суперечливе” ставлення до постаті письменника.

Інцидент із читанням Булгакова російською

Окремо завідувачка музею прокоментувала резонансне відео, на якому співробітниця музею спілкується з молодим чоловіком, який читав твір Булгакова російською мовою біля місця демонтованого пам’ятника.

За словами Губіанурі, працівники музею не знали, що їх знімають на відео, а сама ситуація здалася їм провокаційною на тлі демонтажу монумента та появи біля нього квітів і своєрідних жалобних акцій.

Вона розповіла, що запропонувала хлопцю зайти до музею та прочитати твори Булгакова сучасними перекладами, зокрема українською мовою. Натомість, за її словами, юнак почав говорити про свої права та Конституцію.

«Я мала на увазі тільки неприпустимість використання російської мови у публічному просторі, а не її заборону як такої», — пояснила Губіанурі.

Вона додала, що ніхто не виганяв хлопця, а рішення піти він ухвалив сам. За словами завідувачки музею, наприкінці розмови співрозмовники розійшлися без конфлікту.

У музеї також наголосили, що вважають українську мову важливим елементом культурного спротиву під час війни з Росією.

Читайте також: Україна — не російська культурна провінція. Портніков пояснив, чому знесення пам’ятника Булгакову в Києві є правильним рішенням