«Ми не приймемо нову Ялту» — Норвегія визначила позицію щодо потенційних домовленостей із Кремлем

Про це повідомляє кореспондент “Європейської правди” з Брюсселя.

Перед початком зустрічі НАТО міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що країни Альянсу вважають неприйнятними будь-які сценарії поділу Європи за моделлю ялтинських угод після Другої світової війни.

За словами норвезького міністра, Європа має наполягати на справедливих і довгострокових умовах миру, адже питання стосується не лише України, а й безпеки всього континенту.

«Ключове завдання — щоб мир був справедливим і тривалим. Це майбутнє України, але водночас — майбутнє Європи», — зазначив він.

Ейде наголосив, що європейські союзники не погодяться на будь-яку «нову Ялту» чи домовленості про розподіл сфер впливу: «Ми не приймемо жодну “Ялту”».

Він додав, що саме під час війни та можливих переговорів формується майбутня безпекова архітектура Європи.

«Війни завжди завершуються, але після них настає повоєнна ера, і вона триває довше за сам конфлікт. Безпекова система вибудовується вже на фінальних етапах війни, тому наше завдання — підтримувати Україну сильною», — зазначив Ейде, підкресливши, що майбутнє європейської безпеки визначається зараз, на українському фронті.

Тим часом,  у Кремлі заявили, що компромісу щодо завершення війни з командою Трампа не досягли. Путін і далі погрожує Європі «іншою війною».

Довідка: 

Ялтинська конференція відбулася в лютому 1945 року, наприкінці Другої світової війни, за участі лідерів США (Франклін Д. Рузвельт), СРСР (Йосип Сталін) та Великої Британії (Уїнстон Черчилль).

За її підсумками Союзники визначили післявоєнний устрій Європи та світу: сфери впливу, межі, майбутнє повоєнної Німеччини, створення Організації Об’єднаних Націй, а також питання репарацій та відновлення після війни. Рішення були прийняті без залучення значної частини європейських країн і народів, що постраждали від війни, тобто доля регіонів вирішувалась “згори-вниз”. Через це для багатьох країн Центральної та Східної Європи Ялтинські рішення стали символом втрати суверенітету і зовнішнього нав’язування меж та режимів.