На Сумщині оголосили вирок російському командиру, який імітував страту матері офіцера ЗСУ

Про це пише проєкт “Книга катів українського народу” з посиланням на вирок Тростянецького районного суду Сумської області

Як повідомляють творці проєкту про воєнних злочинців РФ, Бахманов Михайло Анатолійович (03.06.1982 р. н.) — уродженець Донецька, який добровільно вступив до збройних сил Російської Федерації. На момент злочину він обіймав посаду командира стрілецького батальйону стрілецького полку мобілізаційного резерву 1-го армійського корпусу 8-ї армії ЗС РФ. Місцевим жителям представлявся за позивним “Медведь”, називав себе “комендантом села”.

Його особу слідство встановило, зокрема, завдяки фотографіям, зробленим на викрадений у місцевого мешканця телефон: вони підтягнулися в хмарний акаунт власника.

19 березня 2022 року, близько 10-ї ранку, засуджений разом із групою озброєних бійців РФ прибув до приватного будинку в Боромлі, де мешкала літня жінка з чоловіком і неповнолітнім онуком. Військові шукали її сина — офіцера Збройних сил України, ветерана АТО, якого “Медведь” погрожував зарізати, якщо знайде.

Росіяни поводилися агресивно, погрожували повбивати всіх і підірвати хату, а також стріляли в колодязь, бо підозрювали, що там може ховатися її син.

Під час обшуку “Медведь” наказав жінці віддати всі мобільні телефони. Злякавшись за своє життя, вона виконала наказ і передала два апарати — Bravis C281 Wide та Samsung GT-E1200i із сім-картками загальною вартістю 562 гривні. Телефони так і не повернули, внаслідок чого родина тимчасово залишилася без зв’язку зі світом.

Не знайшовши військового і не добившись відповіді, де він є, росіяни пригрозили забрати з собою неповнолітнього онука жінки, але вона попросила натомість взяти її.

Тоді росіяни вивезли жінку до ставка на виїзді з села у напрямку Сум. Там “Медведь” наказав іти до ополонки, а сам із ще одним солдатом ішов позаду — з наведеною зброєю. Жінці продовжили погрожувати вбивством, якщо вона не скаже, де переховується її син. Коли вона відповіла, що не знає, її змусили стати на коліна обличчям до ополонки. Пролунали три постріли. Хто саме стріляв, вона не бачила, бо стояла спиною, але сприйняла це як справжній розстріл.

Потерпіла та її онук незалежно один від одного впізнали “Медведя” на фотографіях. Ще двоє місцевих жителів і пожежник, з яким командир особисто спілкувався, також упізнали його на фото. Балістична експертиза підтвердила, що гільзи, знайдені потерпілою на місці подій, є бойовими набоями до автоматів Калашникова калібру 5,45 мм. Розвідка підтвердила, що саме цей офіцер командував батальйоном, розквартированим у цьому районі.

Розглянувши докази, 5 березня 2026 року суд визнав Бахманова винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 438 КК України — жорстоке поводження з цивільним населенням та інші порушення законів і звичаїв війни, вчинені за попередньою змовою групою осіб, — і призначив 10 років позбавлення волі.