НАБУ пояснило, чому фігурантів корупційних справ відпускають під заставу

Як повідомили у НАБУ, це одне з найпопулярніших питань українців на тлі того, що низку фігурантів справи Мідаса відпускають з-під варти під заставу.

Застосування застави прямо прописане у Кримінальному процесуальному кодексі України. Забороняти її можна лише для окремих категорій злочинів — таких як тероризм, державна зрада, жорстокі вбивства та зґвалтування з обтяженнями. Оскільки корупційні правопорушення не входять до цього переліку, суд зобов’язаний розглянути можливість застосування застави.

У бюро підкреслили, що застава не є покаранням і не визначає результатів справи. Механізм заснований на принципах пропорційності та презумпції невинуватості: суд має обирати найменш суворий запобіжний захід, який забезпечить присутність підозрюваного на засіданнях, унеможливить тиск на свідків, перешкоджання слідству або вчинення нових злочинів.

Розмір застави визначає слідчий суддя або суд, враховуючи тяжкість злочину та майновий і сімейний стан підозрюваного. Для корупційних злочинів він встановлюється в межах від 1 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, але може бути збільшений, якщо мінімальні суми не гарантують належної поведінки.

НАБУ наголосило, що застави — це «звичайна світова практика», адже економічні та корупційні злочини у більшості країн не прирівнюються до «особливо небезпечних».

«Україна продовжує свій шлях до вступу в ЄС, тож механізм застави у нас відповідає європейським практикам», — зазначили в бюро. Водночас у США та Великій Британії суд може залишити корупційного підозрюваного під вартою без права застави, якщо масштаби злочину і ризики високі.

Нагадаємо, 10 листопада детективи НАБУ провели обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча, колишнього міністра енергетики та міністра юстиції України (до 19 листопада) Германа Галущенка, а також в «Енергоатомі». Міндіч виїхав з України за кілька годин до слідчих дій.

НАБУ заявило, що детективи в межах операції «Мідас» задокументували «діяльність високорівневої злочинної організації», яку очолював «відомий у медіа бізнесмен». За даними слідства, група створила корупційну схему впливу на НАЕК «Енергоатом» і вимагала від контрагентів відкати у розмірі 10–15% від вартості контрактів.

П’ятьох фігурантів справи затримали, їх узяли під арешт із можливістю внесення застави. Серед них — колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов та працівники «бек-офісу», де, за даними слідства, відмивали гроші. 13 листопада журналіст Олег Новіков повідомив, що за фігуранток Лесю Устименко та Людмилу Зоріну вже внесли застави.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що всі винні мають отримати вироки. Також він запровадив санкції проти Міндіча та Олександра Цукермана як громадян Ізраїлю.

12 листопада прем’єрка Юлія Свириденко подала до парламенту подання на звільнення Германа Галущенка з посади міністра юстиції та Світлани Гринчук — з посади міністра енергетики. 19 листопада Верховна Рада підтримала обидві відставки.