Національне антикорупційне бюро та Служба антикорупційної прокуратури викрили організовану злочинну групу, яка діяла безпосередньо у стінах українського парламенту та забезпечувала підкуп народних обранців. За версією слідства, учасники групи організували систему отримання неправомірної вигоди за лобіювання інтересів та забезпечення «правильних» результатів голосувань за конкретні законопроєкти.
Верховна Рада. Фото: Getty Images
Про це повідомила пресслужба НАБУ.
За даними прокуратури, ця злочинна група розпочала свою діяльність ще у 2021 році. Організація мала сувору ієрархію, де один із народних депутатів виступав головним координатором — він не лише збирав замовлення на «потрібні» рішення, а й особисто займався збором та розподілом тіньових коштів.
До схеми були залучені також окремі службовці апарату Верховної Ради, які допомагали моніторити проходження документів через комітети та секретаріат.
Розмір неправомірної вигоди для кожного депутата залежав від так званого «показника ефективності». Чим кращою була дисципліна обранця та чим більше стратегічних рішень він підтримав згідно з вказівками у WhatsApp, тим вищою була виплата. Суми коливалися від 2 000 до 20 000 доларів США за звітний період.
Прикметно, що «розцінки» суттєво зросли за роки діяльності: якщо восени 2022 року мінімальна виплата становила 2 000 доларів, то з серпня 2025 року вона піднялася до рівня від 5 000 доларів США.
Слідству вдалося зафіксувати масштабні обсяги передачі готівки за останні місяці 2025 року. Лише протягом листопада та грудня один із фігурантів отримав щонайменше 145 000 доларів США, які мали бути розподілені між іншими учасниками групи.
Угруповання дотримувалося чіткого «графіка виплат» — гроші зазвичай передавали щочетверга на початку наступного місяця, підбиваючи підсумки голосувань за попередні чотири тижні.
Наразі всім п’ятьом підозрюваним народним депутатам вручені клопотання про обрання запобіжних заходів.
Правоохоронці продовжують аналізувати масив даних із вилучених смартфонів, де зберігалися вказівки щодо конкретних законопроєктів.
ДОПОВНЕНО о 22:03
До групи входили нардепи від “Слуги народу”. За даними РБК-Україна, мова про наступних народних депутатів:
Народний депутат IX скликання від “Слуги народу”, обраний у Харківській області. Член комітету з питань енергетики та ЖКГ. До політики працював у сфері освіти, доктор технічних наук, засновник власного благодійного фонду.
22 липня 2025 року Євгеній Пивоваров проголосував за законопроєкт №12414, який поставив НАБУ і САП у залежність від Генерального прокурора. Документ викликав широку критику, оскільки фактично нівелював незалежність антикорупційних органів.
Раніше Пивоваров підтримав містобудівну реформу №5655, яку громадськість вважала вигідною забудовникам і такою, що обмежує участь громад у відбудові. Закон так і не набув чинності через суспільний спротив. У 2023 році його також згадували серед нардепів, які під час війни придбали елітні авто.
Нардеп IX скликання від “Слуги народу” з Миколаївщини, член комітету з питань транспорту та інфраструктури, очолює профільний підкомітет. Бізнесмен, засновник і керівник гранітного кар’єру.
Ігор Негулевський також голосував за законопроєкт №12414, який обмежив автономію НАБУ і САП. Раніше він підтримав містобудівну реформу №5655, що викликала резонанс і критику з боку експертного середовища.
Попри значні статки, Негулевський отримував майже максимальні компенсації за оренду житла з бюджету. Окрему увагу привернув його допис у соцмережах про облаштування шпиталю в Баштанці – за кілька днів після цього об’єкт був зруйнований обстрілом.
22 липня 2025 року Ольга Савченко проголосувала за законопроєкт №12414 щодо підпорядкування антикорупційних органів Генпрокуратурі. Її позиція викликала дискусії з огляду на роботу у правоохоронному блоці парламенту.
У Верховній Раді є заступницею голови фракції “Слуга народу”, раніше працювала у Комітеті з питань регламенту, а з 2022 року – у Комітеті з питань правоохоронної діяльності. Була довіреною особою Володимира Зеленського під час президентських виборів 2019 року.
За фахом юристка, має освіту у сфері фінансів та права. До політичної кар’єри працювала у приватній компанії. Народилася на Київщині, політично активна з початку 2010-х років.
Михайло Лаба підтримав законопроєкт №12414, а також раніше проголосував за містобудівну реформу №5655, яка так і не була підписана через суспільний резонанс і критику.
Народний депутат IX скликання від “Слуги народу”, член бюджетного комітету. Має значний досвід у місцевому самоврядуванні – багато років очолював Невицьку громаду та працював у районних радах.
Також є президентом Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування, заснував низку громадських організацій. Політичну діяльність розпочав ще наприкінці 1990-х років.
Юрій Кісєль народився 28 лютого 1963 року в Кривому Розі. Має інженерну освіту – закінчив Криворізький гірничорудний інститут за спеціальністю “промислове та цивільне будівництво”. Тривалий час працював у будівельній галузі, зокрема очолював виробничі цехи підприємства “Кривбасбудіндустрія”, був директором і співвласником комерційних компаній.
У політику Кисиль прийшов у 2019 році, ставши народним депутатом від партії “Слуга народу” (№43 у списку). У Верховній Раді обіймає посаду заступника голови фракції та очолює Комітет з питань транспорту та інфраструктури. Також залучений до розвитку міжпарламентських зв’язків з низкою країн.
Поліцейські повідомили про підозру військовослужбовцю, який в Фастівському районі на Київщині застрелив жінку і військового,…
7 червня у Києві на ВДНГ пройде щорічний благодійний забіг Go to the Future 2026…
Українська протибалістична система під робочою назвою "Фрея" може бути готова вже до кінця поточного року…
За результатами перевірки правоохоронних органів кільком посадовцям Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки…
4 червня в Києві на Андріївському узвозі знесли пам'ятника російському письменнику Михайлу Булгакову.
Український культурний фонд розпочав масштабне дослідження стану експортного потенціалу української сфери культури та креативних індустрій.…