«Накопичує проблеми для катастрофи». Путін опинився в глухому куті у війні проти України — The Economist

Автор зазначає, що якщо війна Росії проти України триватиме до 10 червня 2026 року, вона стане довшою за Першу світову. Він підкреслює, що, за очікуваннями, обидва конфлікти мали завершитися за кілька тижнів.

Однак Карр пише, що, як і в Україні, бої під час Першої світової зайшли в глухий кут, а вище командування марнувало людські життя в безнадійних атаках. Журналіст зазначає, що у серпні 1918 року союзники застосували нову тактику, щоб прорвати німецькі лінії. Сьогодні ж, навпаки, Україна не здається, а Росія не знає, як перемогти.

Корінь проблем російського диктатора Володимира Путіна полягає в тому, що він не зміг перемогти Україну на полі бою. Наступ влітку 2025 року зазнав жахливого провалу. Тактика ж РФ полягає в тому, щоб відправляти невеликі групи у ​​зону смерті. Втім, якщо деякі солдати прориваються, інші не можуть скористатися успіхом. Щойно вони збираються у великі купи, їх знищують, пише Карр.

«За рік до середини жовтня втрати росіян зросли майже на 60% — до показників від 984 000 до 1 438 000. Зараз кількість загиблих становить від 190 000 до 480 000. Можливо, на кожного загиблого українця припадає п’ятеро росіян», — каже автор.

Він зауважує, що відсутність прогресу на фронті пояснює, чому Путін завдає ударів по українських містах та інфраструктурі.

Журналіст зазначає, що цими діями російський диктатор сподівається зробити частину України непридатною для життя та підірвати моральний дух. Втім, за словами автора, напади на мирних жителів рідко призводять до колапсу країни.

Путін також сподівався, що президент США Дональд Трамп схилить шальки терезів на його користь. Карр підкреслює, що, припинивши обмін розвіданими та зупинивши постачання ППО, очільник Білого дому справді міг би нав’язати Україні поганий мир. Путін може сподіватися, що європейська рішучість розпадеться, а гроші, необхідні Україні для продовження боротьби, закінчаться в лютому. Втім, навіть у випадку приходу до влади популістів, які не забезпечать підтримку для процвітання після війни, це не те саме, що покинути Київ у розпалі битви.

Російський диктатор вірить у те, що час на його боці, інакше він би вже просив про мир. Однак уроки В’єтнаму, Афганістану та Іраку полягають в тому, що лідери чіпляються за свої сили в надії, що щось трапиться.

Тому, каже автор, є ймовірність, що Путін продовжить воювати у 2026 році, очікуючи, поки його генерали знайдуть новий спосіб ведення війни, поки в України закінчаться люди, поки уряд Зеленського розпадеться або поки Трамп чи Європа втратять терпіння.

«Але якщо нічого з цього не станеться, Путін накопичує передумови для катастрофи. Росія заклала свою економіку, змусила Фінляндію та Швецію вступити до НАТО, підпорядкувала себе Китаю та знищила ціле покоління молодих людей. І заради чого? Щойно це питання виникне на вустах росіян, світ зіткнеться з новою небезпекою. Путін може визнати поразку за кордоном і розпочати терор у себе вдома. Або ж він може піти на ескалацію», — резюмує Карр.

Росія намагається зірвати мирний процес і затягнути війну, щоб отримати додаткові здобутки на полі бою, підкреслювали аналітики.