Народні депутати прогуляли майже третину засідань Верховної Ради

Про це йдеться в досліджені «Чесно».

Як зазначається, за п’ять років роботи нинішнього скликання у 13,6% випадків народні депутати не натискали жодну з кнопок, при цьому були присутніми у залі – тобто просто не виконували свої обов’язки. На табло такий результат висвічується як «не голосував».

За весь час найбільше серед фракцій та груп не голосували нардепи від «Платформи за життя та мир» (33% по групі), а найменше утримувались від голосувань «Слуга народу» (11%) та «Голос» (13%).

Крім того, у 15,7% випадків нардепи з різних причин були відсутніми під час голосувань. Найчастіше відсутніми були позафракційні нардепи (у 34% випадків) та депутати з групи «Відновлення України» (29%). Найменше відсутніх на засіданнях серед представників «Слуги народу» (12%) та «Довіри» (12%).

Таким чином загалом за п’ять років роботи цього скликання народні депутати не брали участі у голосуваннях понад 2,2 млн разів (31,5% від усіх голосувань).

Зазначається, що кількість тих, хто не голосував, та відсутніх зросла після 24 лютого 2022 року, у порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення. Причина може бути у переході Верховної Ради до нового формату роботи в режимі безперервного засідання.

Так засідання зокрема переривають під час повітряної тривоги. І хоча депутати повинні повертатися до роботи після відбою загрози, але часто цього не стається. У результаті на ухвалення рішень може вже не вистачити голосів. Аби уникнути провалу важливих голосувань, головуючий іноді оголошує перерву у засіданні як тільки прозвучала тривога, не чекаючи на її завершення. За таких умов навіть заплановані для розгляду питання доводиться відкладати.

Як зазначено в дослідженні, кількарічна робота Ради без календарного плану, до того ж створила дуже зручні умови «роботи» для нардепів-прогульників. Вони можуть місяцями не бути фізично присутніми у Раді та не брати участі у голосуваннях, але дистанційно підключатися до засідань комітетів.

«Ще однією причиною відсутності народних депутатів під час засідань та їх небажання голосувати може бути закритість Верховної Ради від журналістів. Чинне скликання через низку як об’єктивних, так і суб’єктивних причин більшу частину каденції пропрацювало в закритому режимі. Спершу так було через Covid-19, а далі – через повномасштабне вторгнення», – йдеться в матеріалі.

При цьому фракція більшості у Верховній Раді «Слуга народу» спромоглася самостійно забезпечити 226+ голосів, необхідних для ухвалення рішень, лише у 14% усіх голосувань за п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання.