Народного ополчення більше немає: у Києві перейменували 12 вулиць і утворили 4 нові назви

Відповідне рішення ухвалила Київська міська рада на засіданні 4 листопада.

Так, у столиці перейменовано 12 вулиць та провулків, та встановлено назви 2 площам, скверу та вулиці.

Відповідні громадські обговорення щодо цих змін попередньо відбулись на єдиному вебпорталі територіальної громади Києва у спеціальній рубриці «Е-місто» «Громадське обговорення проектів нормативно-правових актів», де кожен користувач мав змогу ознайомитись із запропонованим проєктом рішення, висловити свої пропозиції, зауваження, оприлюднити власну редакцію проєкту.

Особливо під час перейменування вулиць звернули увагу на вулицю Народного ополчення. Переконати детутаів зробити у Київраду особисто прийшов Андрій Антоненко – сержант Сил Спеціальних Операцій:

Зокрема, перейменовано у Святошинському районі:

– вулицю Миколи Кузнєцова на вулицю Олеся Бабія (на честь українського письменника, поета і літературознавця);
– вулицю Костюка на вулицю Професора Ейхельмана (видатного науковця, громадського та політичного діяча, вченого-правознавця);
– вулицю Павленка на вулицю Христини Сушко (видатної діячки та військового медика, поручника Армії УНР, однієї з найвідоміших учасниць Визвольних змагань 1917-1921 років);
– провулок Павленка на провулок Мовчунівський (повернення історичної назви).

У Солом’янському районі:

– вулицю Народного ополчення на вулицю Святослава Хороброго (для вшанування пам’яті правителя Київської Русі з династії Рюриковичів, Великого князя Київського);
– вулицю Молодогвардійську на вулицю Володимира Сікевича (видатного військового і політичного діяча, генерала-хорунжого армії УНР, полковника генерального штабу та генерал-майора царської армії, посла УНР в Угорщині);
– вулицю Петра Заломова на вулицю Феофіла Яновського (видатного лікаря-терапевта, дійсного члена Всеукраїнської академії наук).
– вулицю Московську (в селищі Жуляни) на вулицю Григорія Гуляницького (видатного військового і політичного діяча, одного з чільних дипломатів Гетьманщини, шляхтича, учасника міжусобних воєн часів Руїни).

У Дарницькому районі:

– вулицю Малоземельну на вулицю Алімпія Галика (видатного київського живописця і гравера XVIII століття, ієромонаха Києво-Печерської лаври, керівника Лаврської іконописної майстерні).

У Шевченківському районі:

– вулицю Цулукідзе на вулицю Наталі Забіли (видатної письменниці і поетеси);
– провулок Невський на провулок Нивський (від назви місцевості, де він пролягає).

У Дніпровському районі:

– вулицю Курнатовського на вулицю Остафія Дашкевича (політичного та громадського діяча, талановитого військового організатора, ідеолога реєстрової козаччини, першого козацького гетьмана).

Крім того, в Києві з’явилися:

• площа Відрадна у Солом’янському районі (розташована на перетині просп. Відрадний та вул. Героїв Севастополя);
• сквер імені Василя Сліпака на честь Героя України, всесвітньо відомого українського співака, добровольця, що загинув на Донбасі у 2016 році, (розташований на розі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік у Подільському районі);
• вулиця Миколи Костомарова на честь видатного українського історика, поета та прозаїка (проїзд від вул. Професора Підвисоцького до ЖК «Новопечерські Липки» у Печерському районі);
• Кловська площа, розташована біля станції метро «Кловська» у Печерському районі.

Перед початком голосування заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко звернувся до депутатів, наголосивши, що неприпустимо, що на сьомому році українсько-російської війни на території столиці України є ще вулиці, які несуть радянсько-російський наратив.

«Як жити вдові або матері героя, який загинув на Донбасі від рук російських найманців, колаборантів, на вулиці Московській у Києві. Водночас наскільки потрібна нам з вами вулиця Кузнєцова, який через теракти ліквідовував бійців УПА. Та який наратив несе вулиця Костюка, радянського партійного діяча. А також який наратив несе вулиця Павленка, який у 1930-1933-х роках був одним з організаторів колективізації, яка мала наслідком Голодомор. Необхідно перейменувати вулиці та інші об’єкти, адже ми з вами маємо увіковічнювати загиблих українських героїв, а не жорстоких катів», – зазначив Володимир Бондаренко.

Заступник міського голови додав, що до становлення української історії та Києва також не має жодного відношення грузинський революціонер Цулукідзе, який жодного разу в Києві не був, Заломов – радянський більшовик, який у 1905 році втік з Сибіру до Києва, Курнатовський, який жодного разу теж у Києві не був.

А депутатка Київради від “Європейської солідарності” Марина Порошенко заявила, що виготовлення табличок не буде тягарем для бюджету міста і політична сила готова зробити це за свій кошт:

Чи потрібно киянам змінювати документи через перейменування вулиць?

У Київраді нагадали, що у разі перейменування вулиці немає потреби змінювати адресу реєстрації у паспорті, це можна зробити лише за власним бажанням. Крім того, документи на право власності, авто та інші правовстановлюючі документи, у яких зазначена стара назва, лишаються чинними.

“Перейменування вулиці також жодним чином не впливає на реалізацію виборчого права. Внести зміни до правовстановлюючих документів можна під час чергового візиту до нотаріусу (наприклад, у разі продажу майна). У разі необхідності довідку про зміну назви вулиці можна отримати в Департаменті містобудування та архітектури КМДА“, – зазначили в Київраді.

Фото: Київрада, Фейсбук