Через часті повітряні провокації НАТО розглядає посилення правил застосування сили проти Росії та перехід від місії «air policing» (патрулювання) до повноцінної системи протиповітряної оборони, що може дозволити збивати порушників
BRUSSELS, BELGIUM - APRIL 04: Exterior shot of the NATO Headquarters in Brussels at dusk on April 04, 2023 in Brussels, Belgium. (Photo by Thomas Trutschel/Photothek via Getty Images)
Про це повідомляє The Times.
За даними видання, один із високопоставлених командувачів альянсу повідомив, що перехід дасть змогу збивати російські літаки-порушники. Наразі ескадрильї патрулювання покликані перш за все супроводжувати російські літаки, які вторгаються в повітряний простір союзників, «за винятком випадків, коли вони становлять явну військову загрозу».
Останні тижні супроводжувалися низкою повітряних провокацій: фіксувалися порушення повітряного простору Польщі, Румунії та Естонії російськими дронами та винищувачами. Нові випадки спостерігалися біля авіабази Каруп (Данія), аеропорту Вільнюса (Литва), військово-морської бази Карлскруна (Швеція) та авіабази Орланд (Норвегія). У відповідь НАТО посилило спостереження в Балтійському морі, залучивши фрегат ППО та розвідувальні системи.
Деякі країни на передовій закликають знизити поріг застосування сили. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс сказав, що настав час перевести місію «air policing» у Прибалтиці на повноцінну «air defence»: «Ми наразі покладаємося тільки на місію патрулювання повітряного простору. Нам потрібен перехід від air policing до реальної місії ППО», — заявив він в інтерв’ю ERR.
Водночас голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне наголосив, що всі інциденти ще розслідуються: «З урахуванням того, що ці вторгнення є доволі нещодавніми подіями, всі вони поки що розслідуються. Звичайно, нам усе ще необхідний ключовий момент — встановлення атрибуції. Я б сказав, що поки що це передчасно», — зазначив він після засідання в Ризі.
Риторика альянсу загострилася: на тлі заяв Дональда Трампа про необхідність збивати літаки-порушники генсек НАТО Марк Рютте висловив думку, що це «відповідна відповідь, якщо буде потрібно». Дипломати Великої Британії, Франції та Німеччини відвідали Москву й попередили, що заяви Альянсу не є порожніми словами.
У тексті наводяться також окремі «серйозні інциденти»: 10 вересня близько двадцяти російських дронів вторглися в Польщу, кілька прямува ли до авіабази Ласк, де розміщені американські F-35. 19 вересня три російські МіГ-31 увійшли в повітряний простір Естонії — вони нібито пролетіли приблизно шість миль углиб і перебували там 12 хвилин, поки їх не витіснили італійські F-35; проте командир місії НАТО підполковник Гаетано Фаріна заявив, що перехоплення відбулося над суходолом і літаки рухалися в бік Талліна.
Паралельно з обговоренням правил застосування сили країни альянсу просувають власні ініціативи посилення оборони:
Велика Британія планує створити «стіну дронів» на східному фланзі, проєкт Octopus має передбачати масове виробництво БПЛА для передачі Україні;
Данія тимчасово заборонила цивільні польоти дронів перед самітом ЄС;
Німеччина перекинула в Копенгаген сили з технологіями протидії дронам, а фрегат ППО «Гамбург» відправили до Данії.
Польща збільшила війська біля кордону з Білоруссю до 7 тисяч. НАТО та ЄС працюють над багаторівневою «стіною дронів» уздовж зовнішніх рубежів Польщі та країн Балтії з виявленням і засобами ППО від кулеметів до ракет Patriot. Комісар ЄС з оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що перші елементи оборонної лінії будуть розгорнуті протягом 12 місяців.
На фоні цих подій європейські дипломати нібито вже приватно попередили Кремль, що наступна провокація за участю російських літаків може завершитися їхньою ліквідацією. Рішення про формальну зміну правил застосування сили в НАТО досі не ухвалене — альянс продовжує розслідувати інциденти та обговорювати наступні кроки.
Українська компанія Fire Point провела другий успішний запуск балістичної ракети FP-7, під час якого випробували…
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підписання всеосяжної угоди з Україною, яка передбачає розширення мовних,…
З початку 2026 року на автомобільних дорогах державного значення завершено основні планові роботи з ліквідації…
Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його країна готова надати свій майданчик для проведення переговорів…
У середу, 3 червня, у Маріїнському палаці в Києві вперше відбулося засідання Ради Україна-НАТО за…
Президент наголосив, що перше в історії засідання Ради Україна – НАТО в Києві стало важливим…