У Північноатлантичному альянсі загострюються суперечки щодо того, як реагувати на порушення повітряного простору країнами НАТО з боку Росії. Одні члени вимагають жорсткої відповіді, інші попереджають про небезпеку втягнення в ескалацію.
BRUSSELS, BELGIUM - APRIL 04: The NATO star is seen through a window at the NATO headquarters amongst the flags of the 32 member countries before the start of the 75th anniversary celebrations on April 04, 2024 in Brussels, Belgium. The North Atlantic Treaty Organization (NATO) was founded 75 years ago in the wake of World War II and at the onset of the Cold War. Within the last year, it has added two new members, Finland and Sweden, who were spurred to seek membership following Russia's large-scale invasion of Ukraine. (Photo by Omar Havana/Getty Images)
Про це повідомляє Bloomberg.
23 вересня Німеччина попередила про ризики збивати російські літаки. Натомість президент США Дональд Трамп заявив, що готовий підтримати жорсткіший підхід, який відповідає позиції Польщі та країн Балтії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що «немає місця для обговорення» політики і застеріг про готовність відкривати вогонь по загрозах у небі.
Естонія закликала до термінових засідань НАТО і Радбезу ООН після інциденту, коли три російські винищувачі перебували у її повітряному просторі 12 хвилин. Раніше дрони з Росії фіксували над територією Польщі та Румунії.
На цьому тлі посилюється тиск на альянс виробити спільну відповідь, адже без чіткої стратегії НАТО ризикує втратити ефект стримування.
Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що НАТО може «увійти в пастку ескалації Путіна».
«Сумбурні вимоги щось збити або показати силу допомагають найменше. Холоднокровність — це не боягузтво, а відповідальність перед своєю країною і Європою», — сказав він у Берліні.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс, навпаки, закликав до демонстрації сили. Він наголосив, що у разі продовження порушень Росія має зіткнутися з вогнем у відповідь.
Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Нью-Йорку підтримав можливість збивати російські літаки.
На запитання журналіста він відповів: «Yes, I do», — але пізніше уточнив, що все залежить від обставин.
Держсекретар США Марко Рубіо водночас наголосив, що НАТО дотримується політики перехоплення, а не знищення літаків, якщо ті не здійснюють атаку.
У 2025 році країни НАТО планують витратити понад 1,5 трильйона доларів на оборону. Польща вперше наважилася збивати російські дрони лише після масованої атаки 10 вересня: з 20 безпілотників винищувачі НАТО знищили чотири.
Із 9 листопада у Києві запровадять резервні схеми транспортного сполучення між лівим і правим берегами…
У Великій Британії посилюють підготовку до можливого масштабного відключення електроенергії, яке може спричинити перебої з…
У російському Південно-Сахалінську, розташованому на острові Сахалін поблизу Тихого океану, набирають добровольців до мобільних вогневих…
Україна провела три випробування систем, призначених для перехоплення цілей за межами земної атмосфери. Розробки мають…
У Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка родичі полеглих військовослужбовців висадили дерева на згадку…
Європейські країни візьмуть участь у переговорах щодо завершення російсько-української війни, які заплановані на 10–11 листопада…