НБУ лише раз вдавався до емісії гривні з початку вторгнення

Перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова заявила, що з початку повномасштабного вторгнення в Україну НБУ лише раз вдавався до друку гривні. Це сталося відразу після початку війни, коли інші варіанти фінансування бюджету були недоступні.

“Ми лише раз вдалися до друку гривні, це було відразу після вторгнення. Це був той період, коли іншого варіанту просто не було. Бо нашим партнерам також потрібен був час для ухвалення рішень”, — сказала посадовиця.

У 2023 році НБУ уникнув емісії гривні завдяки допомозі міжнародних партнерів та внутрішнім реформам.

“Ми не вмикаємо друкарський станок. З одного боку ми отримуємо велику допомогу від партнерів. У 2023 році це 41 млрд доларів. Анонсована на наступний рік перевищує 40 млрд доларів. Це перше джерело, яке допомагає нам не лише покривати дефіцит бюджету, а й утримувати високий рівень золото-валютних резервів”, — сказала представниця НБУ.

Водночас, за її словами, Нацбанк разом з Мінфіном та банківським сектором забезпечили роботу внутрішнього ринку цінних паперів.

“Банки там активно працюють, ставки є ринковими, і привабливі не лише для банків, й для населення. Тому це також потужне покриття дефіциту бюджету. Далі нам треба працювати, аби забезпечити бюджет необхідним обсягом ресурсів в програмі з МВФ”, — сказала Рожкова.

Посадовиця нагадала, що Мінфін має розробити й затвердити національну стратегію доходів, яка забезпечить збільшення надходжень до бюджету.

“Ми маємо покладатися на допомогу партнерів, але й робити ще велику внутрішню роботу. Я впевнена що таким чином ми зможемо уникнути емісійного фінансування бюджету, яке насправді дуже небезпечне для країни, особливо в той час, коли макрофінансова стабільність дуже крихка”, — сказала вона.

Прогнозний курс гривні на 2024 рік складає 40,7 грн за долар. Міністерство економіки прогнозує на наступний рік курс у 41,4 грн/дол.

У Нацбанку повідомили, що прогнозований Урядом курс 41,4 грн за долар у 2024 році — це розрахунковий показник, який, як правило, відрізняється від фактичної динаміки курсу, а вона залежить від багатьох чинників.

На початок 2024 року економічна ситуація в Україні характеризується двома основними сценаріями: негативним (більш імовірним) та позитивним (менш імовірним).

Негативний сценарій передбачає продовження війни, зменшення населення на 1,5-2 мільйони, кризу на ринку праці через відсутність кваліфікованих кадрів і стагнацію більшості секторів промисловості. Інвестиційна активність залишатиметься низькою, а економіка переважно “йтиме в тінь”​​​​​​​​​​.

Позитивний сценарій оцінюється як менш імовірний і передбачає зростання економіки на 10-15% на рік за умови деокупації територій, налагодження логістики, відновлення інфраструктури й повернення емігрантів. Втім, економісти зазначають, що реалізація всіх позитивних факторів одночасно є малоймовірною.