“Не було виходу”: Лікар з Мотижина загинув, рятуючи пораненого

Історію родини Голованів з Мотижина дізналося Суспільне.

Російські танки з позначкою “V” зайшли у Мотижин 27 лютого. Вони повернули з Житомирської траси. Це були кадирівці. Тероборона села наказала всім поховатися по домівках. Коли колона зайшла, один з місцевих мешканців, на прізвище Леус, вийшов з рушницею і стріляв по танках, у нього вистрілили. Поранення навиліт. 

Ввечері лікарю Голованю зателефонували і сказали, що цього чоловіка, Леуса, доставили до Мотижинської амбулаторії і йому потрібна допомога. 

Його останнє повідомлення було приблизно о 23:00 — що він біля пораненого. Після цього зв’язок з ним зник. 

За словами колег, Леусу стало гірше і потрібен був хірург. Головань зателефонував до когось з тероборони Макарова і спитав, чи є можливість довезти людину. Йому сказали, що це 50 на 50: або виїдеш, або ні. І вони вирішили їхати, везти людину.

Вони загорнули цього чоловіка в простирадло, позаду в автівці розклали сидіння. З ними також їхав син Леуса. Вони виїхали і не доїхали до траси. Машину знайшли на виїзді з Мотижина, але забрати тіла було неможливо – “Добропарк” (дендропарк на території Мотижина, — ред.), а там імовірно їздили танки, виїжджати небезпечно.

2-3 березня туди прорвалася Тероборона. Вони підтвердили, що це — Сергій Головань і з’ясували, що машина, не доїжджаючи до блок-посту, розвернулася і їхала назад. І їх накрили збоку. Тобто автоматною чергою до них не дотягнулися, але збоку була позиція, яка їх розстріляла. 

Машину тоді не відкрили через небезпеку, що вона може бути замінована, а 4 березня їх знайшли на узбіччі, машини вже не було. Тіла забрали бійці Тероборони, вони до родини не додзвонилися і самі їх поховали. 

5 березня родина лікаря (дружина і четверо дітей) вирвалася з Мотижина і тепер перебуває у родичів за кордоном. Через тиждень вони дізналися, що їхній будинок знищений. 

Фото: Фейсбук