Не лише Орбан та Фіцо: відмова від газу з Росії стикається з опором у ЄС, – Reuters

Про це пише колумніст Гейвін Маквайєр у думці для Reuters.

Посилаючись на дані Інституту енергетики, автор зазначає, що Італія є найбільш залежною від газу економікою Європи. “Блакитне паливо” становить 38% енергетичного балансу країни та використовується для виробництва електроенергії.

Слідом йдуть Угорщина та Нідерланди. Також значну частку газу в енергетичному балансі має Велика Британія, що не є членом ЄС. Крім того, до цього переліку колумніст включає й Україну.

“В цілому шість великих європейських країн залежать від природного газу на 30% або більше у загальному енергобалансі, що виправдовує протидію політиці, яка загрожує скороченням цих поставок і перешкоджає виробництву електроенергії та промисловій діяльності“, – додає автор.

При цьому він наголошує, що серед 10 європейських економік, які найбільше залежать від газу для виробництва електроенергії, дев’ять мають прямий доступ до великих портів, що теоретично може забезпечити імпорт скрапленого природного газу.

“Тільки Угорщина, яка повністю оточена сушею, не має морського порту для будівництва терміналу для імпорту СПГ, що частково пояснює, чому країна так категорично виступає проти поступового припинення імпорту газу з Росії. Словаччина, яка приблизно на чверть залежить від газу в своїх енергопостачаннях, стикається з подібними географічними обмеженнями, що й Угорщина, і тому відчуває необхідність приєднатися до Угорщини в опорі плану ЄС“, – зауважує Маквайєр.

З подібними проблемами, за словами автора, стикаються й інші країни Центральної Європи, які є великими споживачами газу, зокрема Австрія та Румунія, зважаючи на віддаленість імпортних терміналів та обмеженість трубопровідних сполучень з іншими експортерами.

При цьому автор звертає увагу, що російський газ залишається більш дешевим для країн-членів ЄС.

“Ціни на СПГ, що імпортується до Європи, приблизно на 50% перевищували вартість російського газу, що постачається трубопроводом. Водночас жорстка конкуренція між експортерами скрапленого газу призвела до зниження цін на скраплений газ на європейському ринку в останні місяці, що, ймовірно, зменшило різницю в цінах“, – зазначається у публікації.

Автор констатує, що газ у найближчій перспективі збереже вирішальну роль у всій Європі – як у виробництві електроенергії, так і в промислових процесах. Водночас він наголошує, що з часом Європа потребуватиме менше імпортного газу, оскільки збільшиться частка електроенергії, яка вироблена з альтернативних джерел.