Немає жодних «серйозних сигналів», які б засвідчили зміну позиції України щодо ексгумацій — речник Навроцького

За його словами, саме це питання є найважливішим у польсько-українських історичних відносинах.

«Одне з питань, яке є надзвичайно важливим, і яке може змінити позицію президента, — це вирішення питань щодо жертв Волинського геноциду (так у Польщі називають Волинську трагедію, — ред.) та проведення пошуково-ексгумаційних робіт на Волині», — сказав Лескевич.

Він зазначив, що це надзвичайно важливий елемент у політиці пам’яті та польсько-українських відносинах. Речник додав, що президент обговорив це з президентом України Володимиром Зеленським 31 липня.

«Поки що немає жодних серйозних сигналів», — сказав він.

Лескевич також підкреслив, що Польща прагне вирішити системну проблему з видачею дозволів на початок пошуково-ексгумаційних робіт в Україні.

За його словами, понад 100 тисяч тіл жертв досі знаходяться на Волині, і їхні сім’ї очікують, що ці безіменні могили «нарешті будуть ексгумовані» та «поховані гідно, по-християнськи».

У Львові 4 серпня розпочалися пошуково-ексгумаційні роботи для виявлення та перепоховання останків солдатів Війська Польського, які загинули тут у 1939 році. Українсько-польська експедиція працює на території колишнього цвинтаря на Збоїщах.

У травні 2025 рок в межах співпраці України та Польщі щодо Волинської трагедії завершився польовий етап ексгумаційних робіт у селі Пужники Тернопільської області. Було віднайдено останки 42 людей. ДНК-тести робитимуть на території Польщі.

У червні Україна передала Польщі дозвіл на проведення ексгумаційних робіт у Львові щодо загиблих у 1939 році польських військових. Україна також отримала від польської сторони дозвіл на проведення пошукових та ексгумаційних робіт у селі Юречкова на території Польщі.