«Неможливо обговорити за три тижні»: у Верховному Суді попередили про ризик «правового хаосу» через новий Цивільний кодекс

Ухвалення нового проєкту Цивільного кодексу №15150 обернулися одними із найгарячіших дискусій не лише в суспільстві (петиція проти ЦК менш ніж за добу набрала понад 25 тисяч підписів) а й серед тих, хто цим документом буде керуватися під час ухвалення рішень — суддів.

Так, суддя-спікер Касаційного цивільного суду у Верховному Суді Віктор Пророк в інтерв’ю «Голці» заявив, що повна рекодифікація цивільного права за короткий час може призвести до «правового хаосу» та втрати стабільності судової практики.

За його словами, чинний Цивільний кодекс діє 22 роки, і лише через 5–6 років після його ухвалення судова система змогла сформувати базову практику застосування норм.

«За кілька десятиліть судді “оживили” норми чинного Цивільного кодексу, і вони стали більш зрозумілі громадянам», — пояснив Пророк.

Він наголосив, що новий документ обсягом 803 сторінки неможливо якісно опрацювати за три тижні, а масштабні зміни потребують років дискусій за участю суддів, юристів, бізнесу та громадськості.

Суддя також порівняв ситуацію з французьким Кодексом Наполеона, який діє понад 200 років і змінювався еволюційно, без повного переписування.

Що в новому кодексі бентежить суддю

Однією з найбільш суперечливих частин проєкту Пророк назвав так звану дев’яту книгу, яка стосується захисту права власності. За його словами, окремі норми можуть суттєво послабити захист державного та комунального майна.

«Існує реальний ризик, що через суперечливі норми держава та громади втратять контроль над стратегічними ресурсами — лісами, узбережжями, водними об’єктами, об’єктами культурної спадщини», — заявив суддя.

Він також попередив, що нові правила можуть ускладнити повернення незаконно відчужених земель та майна, оскільки частину позовів фактично переведуть у категорію зі строками позовної давності.

Окремо Пророк звернув увагу на ризики для свободи слова. Зокрема, йдеться про можливе посилення механізмів захисту честі та репутації, що, на його думку, може створити підґрунтя для SLAPP-позовів проти журналістів та громадських активістів.

Також дискусійними він назвав положення щодо «права на забуття», які потенційно можуть використовуватися політиками для видалення інформації про корупційні скандали чи минулі правопорушення.

Крім того, суддя заявив, що зміни до сімейного законодавства та інституту шлюбу потребують «років суспільного обговорення», аби уникнути непередбачуваних соціальних наслідків.

Проєкт нового Цивільного кодексу активно підтримує спікер парламенту Руслан Стефанчук, який раніше виступав за швидкий розгляд законопроєктів у так званому «турборежимі». У 2016 році Стефанчук намагався пройти конкурс до Верховного Суду, однак не був обраний суддею.

Нагадаємо, 17 травня у Києві вже вдруге вийшли на мітинг проти нового Цивільного кодексу.