За даними Financial Times, ідеться про нову модель співпраці між великими корпораціями, яка передбачає централізовану закупівлю стратегічних ресурсів.
Такий підхід має дозволити німецьким компаніям виступати єдиним потужним покупцем, що значно підвищить їхню переговорну силу та зменшить ризики перебоїв у поставках.
Ідея створення подібного механізму з’явилася на тлі зростаючої геополітичної напруженості навколо постачання рідкісноземельних елементів та інших стратегічних матеріалів, необхідних для виробництва електромобілів, високотехнологічної електроніки, систем оборони та енергетичного обладнання. Багато європейських виробників тривалий час залежали від китайських поставок, оскільки саме Китай контролює значну частину глобального ринку переробки та експорту рідкісноземельних металів.
У рамках нової ініціативи німецькі корпорації прагнуть створити спільний торговий механізм, який нагадуватиме модель, що вже працює в Японії. Після того як Китай у 2010 році запровадив обмеження на експорт рідкісноземельних елементів, японський уряд допоміг створити централізоване агентство, яке підтримує торгові доми та фінансує закупівлю стратегічної сировини для національної промисловості. Така система дозволила Японії диверсифікувати постачання та уникнути надмірної залежності від одного джерела.
Інтерес до японського досвіду проявляє і уряд Німеччини. За інформацією джерел, канцлер країни Олаф Шольц провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кісіда, під час якої обговорювали можливість адаптації цієї моделі до європейських умов. У Берліні вважають, що централізований механізм закупівель може стати ефективним інструментом захисту стратегічних галузей від зовнішніх економічних ризиків.
Імпульсом для активізації таких планів стали події минулого року, коли Пекін продемонстрував готовність використовувати експортні обмеження як інструмент політичного тиску. Китай посилив контроль над деякими ключовими мінералами та матеріалами, що викликало занепокоєння у країнах Європейського Союзу. Хоча згодом частину обмежень було пом’якшено, багато європейських урядів і компаній залишилися обережними, оскільки подібні дії показали вразливість глобальних ланцюгів постачання.
У створенні нового механізму зацікавлені найбільші промислові гравці Німеччини. Серед них оборонний концерн Rheinmetall та автомобільний виробник BMW. Для оборонної та автомобільної промисловості стабільний доступ до стратегічних матеріалів має критичне значення, адже вони використовуються у виробництві акумуляторів, електронних компонентів, систем навігації та інших технологічних елементів.
Особливу увагу в новій ініціативі планують приділити закупівлі літію, який є ключовим компонентом для виробництва акумуляторів електромобілів. У міру переходу світової економіки до електрифікації попит на цей метал стрімко зростає. Крім того, німецькі компанії розглядають можливість включення до централізованої системи закупівель інших ресурсів, таких як нафтові та газові контракти, щоб забезпечити ширший контроль над енергетичною та промисловою безпекою.
Експерти зазначають, що створення подібного «торгового дому» може суттєво змінити баланс сил на ринку стратегічних ресурсів. Якщо кілька великих європейських корпорацій об’єднають закупівлі, вони зможуть отримувати вигідніші контракти, інвестувати у нові родовища та активніше розвивати партнерства з країнами-постачальниками в Африці, Латинській Америці та Австралії.
Водночас такий крок може стати частиною ширшої стратегії Європи щодо зменшення залежності від Китаю у критично важливих технологіях та матеріалах. Європейський Союз уже працює над власною політикою забезпечення стратегічних ресурсів, включаючи розвиток внутрішнього видобутку та створення резервів ключових матеріалів.
Таким чином, ініціатива німецьких промислових гігантів може стати одним із найважливіших кроків у перебудові глобальних ланцюгів постачання. В умовах геополітичної конкуренції за ресурси і технології країни Європи дедалі активніше шукають способи захистити свої промислові інтереси та забезпечити стабільність ключових галузей економіки.