Німецькі системи озброєння виявилися лише частково придатними до бойових дій — Der Spiegel

Про це пише Der Spiegel

Зенітні системи, танки, артилерія — усе це німецьке озброєння проходить суворий польовий тест у війні України за самозахист. Ця війна надає німецьким оборонним підприємствам та Бундесверу безцінні уроки щодо ефективності та витривалості їхньої техніки в реальних бойових умовах. Водночас, як повідомляють Süddeutsche Zeitung та WDR з посиланням на внутрішній документ Бундесверу, досвід українських військових у використанні німецької допомоги — подекуди вкрай неоднозначний.

Документ, який є у розпорядженні Der Spiegel, містить стенограму виступу перед близько 200 молодими офіцерами Бундесверу в місті Деліцш (Саксонія). Доповідачем був заступник військового аташе посольства Німеччини в Києві, який у січні ділився досвідом українських військових у боротьбі з російською агресією. Він відверто говорив про проблеми, які виникають у бою з німецькою зброєю. Один з армійських офіцерів занотовував ці висновки для подальшого використання в підготовці Бундесверу.

Технічна вразливість і висока вартість боєприпасів

Опис ситуації, наведений військовим аташе, місцями звучить критично. Наприклад, САУ Panzerhaubitze 2000 хоч і вважається «відмінною зброєю», однак настільки технічно вразлива, що її придатність до війни ставиться під сумнів. Танки Leopard 1A5 на фронті виявилися «надійними», але через слабке бронювання українці часто використовують їх лише як імпровізовану артилерію. Новіші Leopard 2A6 мають настільки складну систему ремонту, що відновлення на фронті часто неможливе.

Щодо сучасних систем ППО ситуація також неоднозначна: система IRIS-T дійсно ефективна, однак боєприпаси надто дорогі та їх не вистачає. Система Patriot хоч і «прекрасна у теорії», але «непридатна для використання у війні», оскільки базові машини MAN надто старі, і на них немає запасних частин.

Найбільше схвалення — у старої системи

Найвищу оцінку отримала одна з найстаріших систем — зенітний танк Gepard. У документі йдеться, що з погляду України Gepard є «найулюбленішою, найефективнішою та найнадійнішою системою». Бундесвер списав ці машини ще до початку війни, але для України були знову активовані законсервовані одиниці, а також закуплені додаткові за кордоном.

Українці також мають проблеми з п’ятьма німецькими реактивними системами MARS. Хоча військовий аташе заявив, що через велику дальність це справжній «gamechanger» на полі бою, німецькі установки в Україні можна використовувати лише частково, оскільки вони не можуть стріляти американськими касетними боєприпасами.

Німеччина постачала лише звичайні снаряди, дотримуючись угоди про заборону касетних боєприпасів 2010 року. Натомість США та інші країни надали Україні такі боєприпаси. Подібні проблеми були й із німецькими САУ на початку — їх довелося перепрограмувати для сумісності.

Висновок: майже жодна система не є повністю придатною до війни

У підсумку в документі зроблено чіткий висновок: «Жодна з великих німецьких систем не є повністю придатною до ведення війни».

Речник Міноборони Німеччини відмовився коментувати конфіденційний документ, лише підтвердивши, що триває постійний обмін інформацією з українською стороною щодо всіх поставлених систем, їхньої ремонтопридатності, забезпечення запчастинами та боєприпасами.

Оборонні підприємства, такі як Rheinmetall (виробник Leopard та PzH 2000), також відмовились коментувати складнощі з експлуатацією своєї техніки.

Екстремальні умови в Україні

У військових колах Бундесверу підтвердили: виступ аташе відображає реальну ситуацію на фронті. Німецьке озброєння використовується в Україні в надзвичайно важких умовах, що спричиняє швидкий знос техніки.

Хоча українські солдати проходили навчання в Німеччині в прискореному режимі, часу на освоєння техобслуговування не вистачало. Крім того, на передовій бракує інфраструктури для логістики та ремонту. Хоча промисловість створила спеціальні ремонтні хаби, більшість із них знаходиться далеко від лінії фронту.

На тлі масштабних планів переозброєння уряду Німеччини речниця фракції «Зелених» у Бундестазі Сара Нанні зазначила: «Потрібно встановити тісний і партнерський діалог з Україною, уважно вивчити ці недоліки та врахувати їх у майбутніх закупівлях».