Норвегія відмовилася від членства у «Раді миру» Трампа

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Норвегії Андреас Моцфельдт Кравік, передає «Aftenposten».

Представник зовнішньополітичного відомства наголосив, що для Норвегії, яка традиційно виступає нейтральним медіатором у світових кризах, участь у проєкті Трампа є «недоречною». Кравік пояснив, що Осло не може бути частиною структури, яка намагається підмінити собою чинні міжнародні інституції.

На думку норвезьких дипломатів, створення паралельних організацій для розв’язання конфліктів — як-от війна в Газі чи Україні — без мандата ООН лише посилює світовий хаос та підриває довіру до багатосторонньої дипломатії.

Відмова Норвегії відбулася на тлі безпрецедентного загострення у відносинах між Вашингтоном та Осло. Напередодні стало відомо про лист Дональда Трампа до прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре, у якому американський лідер заявив, що «більше не відчуває обов’язку думати виключно про мир».

Таку різку позицію Трамп пояснив особистою образою на те, що Нобелівський комітет у 2024 та 2025 роках не присудив йому Премію миру за його дипломатичні зусилля. Окрім цього, президент США пов’язав свою відмову від «миролюбної політики» з наміром встановити «повний і тотальний контроль» над Гренландією, назвавши острів критично важливим для американської безпеки.

Норвезьке МЗС зауважило, що така риторика є неприйнятною для союзників. Кравік підкреслив, що Норвегія підтримує суверенітет Данії над Гренландією і не піде на компроміси, які порушують територіальну цілісність держав заради участі в сумнівних дипломатичних ініціативах.

Посадовець додав, що аналогічну позицію займає «переважна більшість європейських держав», для яких міжнародне право залишається єдиним запобіжником проти політики примусу та «права сильнішого».

Рішення Осло стало черговим сигналом про розкол у західному світі щодо нової архітектури безпеки, яку просуває адміністрація Трампа. У той час як деякі країни, зокрема Білорусь, висловили готовність приєднатися до «Ради миру», стабільні європейські демократії обирають шлях захисту існуючих інституцій.

Наразі Норвегія зосереджена на посиленні власної обороноздатності та координації дій із партнерами по НАТО та ЄС, аби протистояти економічному та політичному тиску з боку Білого дому.