Офіс президента хоче створити новий ручний суд на заміну ОАСК — Антикорупціонери

Про це йдеться у спільній колонці Центру протидії корупції, Фундації DEJURE, ВО “Автомайдан” на “Українській правді”.

14 листопада у на сайті Верховної Ради зʼявився законопроєкт № 12206 про створення Вищого суду з публічно-правових спорів. Зареєстрував законопроєкт — перший заступник голови фракції “Слуга народу” Андрій Мотовиловець.

Вже за два тижні влада зареєструвала ще два варіанти моделі створення нового суду — законопроєкти № 12206-1 (від Кабінету Міністрів) та № 12206-2 про створення Вищого адміністративного суду (ВАС) (від голови комітету Ради з правової політики Дениса Маслова).

Антикорупціонери заявляють, що всі три законопроєкти позбавляють суспільство шансу створити дійсно незалежний суд, а депутати комітету з правової політики на чолі з “слугою” Денисом Масловим підтримали найгіршу версію з них.

Це проєкт № 12206-2, який вже цього тижня голосуватимуть у Раді у першому читані. Прийняти закон про новий суд у цілому Рада має (і планує це зробити) до кінця цього року.

Саме цей Вищий суд має замінити скандальний Окружний адмінсуд Києва (ОАСК), який відомий “плівками Вовка”. Той самий, голова якого Павло Вовк, за даними НАБУ, створив злочинне угрупування всередині суду. І хоч сам ОАСК ліквідували окремим законом від Президента ще у грудні 2022 року, а його суддів досі не вдається звільнити.

Створення нового суду на заміну ОАСК — одна з найважливіших вимог до України 2024 року від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Її встановили ще торік. А виконати це зобовʼязання Україна повинна до кінця 2024-го.

Що не так із новим судом 

Проблема 1. Антикорупціонери стверджують, що за законопроєктом, який винесли на голосування, суддів до ВАС обиратимуть без реального контролю міжнародних експертів, аби провести ручних суддів.

Обрання суддів до нового суду із залученням міжнародних експертів — вимога МВФ.

Натомість влада пропонує створити нову структуру — Експертну раду. Саме вона має допомогти ВККС у відборі нових суддів.

До нової Експертної ради має увійти шість експертів: троє експертів від міжнародних партнерів та троє — українців.

Українських експертів делегуватиме Рада суддів України (РСУ). Важливо, що вона має рекомендувати в Експертну Раду когось з чинних суддів або суддів у відставці.

«При цьому сама РСУ роками саботувала судову реформу. А її очільником досі є Богдан Моніч, відомий тісними звʼязками з тим самим Вовком з ОАСК та Андрієм Портновим — ексголовою адміністрації Януковича», — йдеться у колонці.

Фінальне ж рішення про подальшу участь кандидатів пропонують приймати на спільному засіданні разом із ВККС. Таким чином, міжнародні експерти завжди будуть в меншості, їхня підтримка рішення зовсім не вимагається, а отже, і їхня роль буде повністю нівельованою.

«Виглядає так, що влада залишає в тексті міжнародних експертів виключно для показової участі та легітимізації ручного конкурсу. За цих обставин не виключено, що міжнародні партнери взагалі можуть відмовитися делегувати своїх представників», — вказують антикорупціонери.

Проблема 2. Процедури добору позбавляють впливу на процес як міжнародників, так і суспільство.

Практика конкурсів на топпосади за останні роки демонструє, що, окрім міжнародних експертів і їхніх голосів, надважлива прозорість та відкритість процесу, а також ретельний аналіз кандидатів.

Щобільше, автори законопроєкту покладають саме на ВККС ключові рішення щодо прозорості процесу.

Проблема 3. “Обрізані” повноваження ВАС. Це лишає контроль за справами на кшталт дотичних до виборів — у нереформованому суді.

Після ліквідації ОАСК його повноваження мали б перейти до Київського міського окружного адміністративного суду (КМОАС), який ще не функціонує, та ВАС. При цьому останній має в ідеалі розглядати саме “топові” позови проти центральних органів влади, Верховної Ради та Президента, які вимагають високого професіоналізму, доброчесності та незалежності суддів.

Проте влада у новому законопроєкті робить повноваження нового суду зовсім незначними. Наприклад, він не відносить до підсудності ВАС важливі категорії спорів, які наразі перебувають у юрисдикції Верховного Суду.

Серед них спори, які оскаржують:

• дії Центральної виборчої комісії та їхніх членів, у тому числі щодо встановлення нею результатів виборів чи референдуму;
• дострокове припинення повноважень народного депутата України;
• акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та інші.

«Тобто, у Зеленського з одного боку хочуть максимально вплинути на створення нового суду, а з іншого — на випадок невдачі зберегти усі важелі впливу за демократією та виборами у вже контрольованих судах», — вказують автори колонки.

Антикорупціонери констатують, що прийняття законопроєкту № 12206-2 у такому вигляді в першому читані є невідворотним. Проте Верховна Рада все ще матиме кілька тижнів, щоб доопрацювати його і врешті прийняти притомну версію у другому читанні.