Prism має на меті інтегрувати штучний інтелект у щоденну роботу дослідників. Платформа, представлена 27 січня, створена для написання, редагування та співпраці над науковими статтями, використовуючи найновішу модель GPT‑5.2.
ANKARA, TURKIYE - JANUARY 9: In this photo illustration 'OpenAI' logo is displayed on a mobile phone screen in Ankara, Turkiye on January 9, 2024. (Photo by Dilara Irem Sancar/Anadolu via Getty Images)
OpenAI прагне зробити штучний інтелект невід’ємною частиною наукової діяльності, надаючи дослідникам інструмент, який може значно прискорити процес створення та поширення знань.
Prism є важливим кроком у напрямку демократизації наукових інструментів, адже він безкоштовний і доступний для широкої аудиторії. Це відкриває нові можливості для дослідників у всьому світі, особливо для тих, хто працює з великими масивами даних або складними математичними моделями.
Технологічна основа: GPT‑5.2 — найновіша модель OpenAI, оптимізована для математичного та наукового аналізу.
Формат роботи: побудована на LaTeX, що дозволяє працювати з науковими текстами, формулами та складними математичними виразами.
Функціонал:
написання та редагування наукових статей;
AI‑асистоване рецензування та перевірка аргументації;
автоматизоване форматування та пошук літератури;
інструменти для колективної роботи з необмеженою кількістю учасників.
OpenAI позиціонує Prism не як заміну дослідникам, а як інструмент, що інтегрується у вже існуючі академічні процеси. Платформа покликана зменшити складність управління великими проєктами, об’єднуючи функції текстових редакторів, менеджерів бібліографії та чатботів в одному середовищі.
Керівництво OpenAI підкреслює, що 2026 рік може стати для науки тим, чим 2025 був для програмування — роком масового впровадження AI у щоденну практику.
Запуск Prism відбувається на тлі зростаючого інтересу до використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях і медицині. Інші технологічні компанії також інвестують у подібні рішення, але OpenAI робить найбільш амбітну спробу створити єдине середовище для наукової роботи, яке може стати стандартом у майбутньому.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що зателефонував Олександру Сирському після його відставки з посади…
Український винищувач F-16 уперше знищив російський винищувач під час повітряного двобою.
У російському Краснодарі в ніч на 22 липня внаслідок атаки безпілотників спалахнув один із найбільших…
Президент Володимир Зеленський пропонував колишньому очільнику Міністерства оборони Михайлу Федорову різні варіанти роботи у владі,…
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив вдячність Європейській комісії та Європейському виконавчому агентству з…
Президент заявив, що нова роль Михайла Федорова має об’єднати технологічний напрям держави та забезпечити його…