Низка країн ЄС обережно ставляться до плану глави Євроради, який пропонує змінити деякі правила.
Hungarian Prime Minister Viktor Orban arrives in the main hall of the Hungarian parliament to attend the delegates' first meeting on their autumn agenda, on September 25, 2023 in Budapest, Hungary. (Photo by Attila KISBENEDEK / AFP) (Photo by ATTILA KISBENEDEK/AFP via Getty Images)
Про це пише Politico.
Напередодні зустрічі лідерів ЄС у Копенгагені 1 жовтня глава Євроради Антоніу Кошта намагався знайти спосіб обійти опір Угорщини вступу Києва до Союзу. Кошта запропонував змінити деякі правила, щоб дозволити початок офіційних переговорів про вступ після схвалення відповідного рішення кваліфікованою більшістю лідерів, а не одностайною згодою, як це вимагається зараз.
Але план Кошти виявився суперечливим. Хоча Орбан вважається чи не найбільш проросійським лідером у ЄС і найбільш ворожим до України, інші лідери країн Союзу мають дуже різні мотиви, щоб захистити своє право вето.
План Кошти стикається з опором з боку кількох країн ЄС, зокрема Франції, Нідерландів та Греції, і, ймовірно, не матиме широкої підтримки з боку Данії, розповіли виданню дипломати.
Ці країни побоюються, що зміна правил вступу обмежить їхню здатність блокувати заявки на членство, які вони вважають проблематичними. Усе це відкриває низку суперечностей, якими Орбан може скористатися: наприклад, для Греції важливо гарантувати, що вона може затримати переговори про членство Туреччини, так само як Болгарія хоче мати можливість поставити крапку в питанні Північної Македонії, а Хорватія — заблокувати вступ Сербії.
Пропозиція Кошти відкриє шлях до вступу не тільки для України, чия заявка гальмується через вето Орбана, але й для Молдови, оскільки заявки цих двох країн пов’язані між собою.
За словами високопоставленого чиновника ЄС, пропозиція Кошти буде винесена на обговорення в Копенгагені в середу, 1 жовтня, разом з іншою пропозицією про використання заморожених російських активів для допомоги Україні.
“Жоден лідер до цього дня не відповів категоричним “ні” на цю ідею”, — сказав високопоставлений чиновник, маючи на увазі пропозицію Кошти про зміну правил.
Президент Фінляндії Александр Стубб казав, що підтримує будь-які спроби прискорити цей процес.
“Я особисто вітаю будь-який механізм прийняття рішень, який забезпечує більшу гнучкість і менше можливостей для блокування, і це особливо стосується України”, — сказав він.
Однак табір, що виступає проти Кошти і Стубба, може виявитися занадто сильним. І якщо ціною збереження традиційних правил є те, що Україні та Молдові доведеться чекати місяці, а то й роки, щоб їхні заявки на вступ просунулися вперед, то противники ідеї змін, схоже, готові заплатити таку ціну.
“Ми зовсім не переконані в доцільності зміни правил гри під час гри, бо саме це пропонують деякі. Якщо проводити голосування кваліфікованою більшістю [для просування процесу вступу], існує дуже великий ризик надмірної політизації процесу”, — сказав високопоставлений дипломат ЄС.
Ще більшим викликом є те, що для зміни правил усі 27 країн ЄС, включаючи Угорщину, повинні бути згодні з цим — що, на думку деяких дипломатів, є неможливим.
Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов провів зустріч із послом США при НАТО Метью Вітакером,…
У Києві розгорнули масштабну програму модернізації теплової інфраструктури для забезпечення стабільного теплопостачання в умовах загрози…
У зоні відчуження з'явилося на світ лоша коня Пржевальського — рідкісного виду, який успішно відновлює…
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль найближчим часом планує обговорити з виконувачем обов'язків міністра закордонних…
У Києві біля театру імені Івана Франка зібралися близько тисячі людей. Після звільнення Олександра Сирського…
Президент України Володимир Зеленський разом із прем'єр-міністром Сергієм Корецьким визначили підходи до оновлення кадрової політики…