Про це повідомляє Magyar Nemzet.
«Захоплення сотень мільярдів іншої держави ніколи в історії не залишалося без відповіді. Це декларація війни», заявив він під час зустрічі з виборцями в місті Могачі напередодні парламентських виборів, запланованих на квітень наступного року.
Він наголосив, що ігнорування позиції Будапешта під час ухвалення рішення щодо російських активів свідчить про те, що «ілюзія про верховенство права в Брюсселі розвіялася».
Також Орбан попередив своїх прихильників про «третю спробу Брюсселя виграти вибори в їхній країні».
Прем’єр Угорщини звернув увагу на ризики для національних резервів, зазначивши, що вони зберігаються там само, де й російські активи — у Бельгії.
«Наші національні резерви знаходяться там же, де й у росіян — у бельгійців. Якщо вони доберуться до цих коштів, нам теж доведеться задуматися, чи в надійному місці вони лежать. Російські гроші заморозили в Бельгії після початку війни, і тепер їх хочуть зачепити. Це надзвичайно незвична і небезпечна річ, адже у бельгійців є договір, згідно з яким вони несуть відповідальність перед росіянами за їхні гроші», — сказав Орбан.
За його словами, якщо ЄС піде на використання цих коштів, «можливо, інші країни перестануть зберігати свої гроші в євро». Він також заявив, що європейцям раніше обіцяли, що війну «фінансують не з їхньої кишені, а за рахунок російських активів», однак тепер, за його словами, стане зрозуміло, що витрати нестимуть і майбутні покоління.
«Усі ці європейські лідери зазнають краху, тому що з’ясується, що вони не можуть фінансувати цю війну за рахунок російських активів», — підкреслив прем’єр.
Нагадаємо, 12 грудня країни Євросоюзу погодилися безстроково заморозити російські активи на суму 210 млрд євро, відмовившись від практики поновлення цього рішення кожні шість місяців. Reuters уточнює, що активи заморожені «на стільки, скільки буде потрібно».
Таке рішення усуває ризик блокування продовження санкцій з боку Угорщини та Словаччини, а також може переконати Бельгію підтримати план ЄС щодо використання заморожених активів для надання Україні «репараційного кредиту» до 165 млрд євро на 2026–2027 роки. Очікується, що Єврорада 18 грудня остаточно узгодить деталі цього механізму, зокрема гарантії для Бельгії у разі можливих позовів з боку Москви.