Останню мешканку Малої Токмачки евакуювали після п’яти місяців очікування

Про евакуацію жінки розповіли військовослужбовці 118 окремої механізованої бригади.

Світлана Миколаївна вирішила залишити рідну Малу Токмачку після загибелі останнього чоловіка, який залишався в селі. Трагедія сталася у Страсну п’ятницю, 10 квітня. Чоловік вийшов пошукати цигарки, коли його атакував російський безпілотник.

Після цього 64-річна жінка залишилася єдиною мешканкою населеного пункту. Російські військові сім разів атакували її господарство дронами.

Попри постійну небезпеку, Світлана до останнього не хотіла покидати дім. Вона доглядала за городом, годувала свиню, кіз і курей та сподівалася, що війна невдовзі закінчиться.

«До останнього хату сторожувала. Город у мене. Свиню годувала, кіз та курей. Думала, а як завтра закінчиться війна? Що ж це зараз усе кидати?» — розповіла жінка.

Остаточно зважитися на евакуацію Світлану змусило руйнування її будинку. Вона звернулася до українських військових по допомогу, однак дістатися до неї було надзвичайно складно.

П’ять місяців очікування та майже місяць у дорозі

Евакуація тривала п’ять місяців. Через погодні умови, велику кількість російських дронів і заміновані дороги військовий транспорт не міг дістатися до місця, де перебувала жінка.

Наприкінці вересня, коли в Таврійських степах почалися ранкові тумани, Світлана Миколаївна разом із бійцями 118-ї окремої механізованої бригади та двома собаками вирушила пішки до безпечної території.

Військові на позивні Вікінг, Стеф, Січень і Віктор майже місяць долали разом із нею небезпечний маршрут. Щоб не потрапити в поле зору російських безпілотників, група рухалася короткими перебіжками, переважно в сутінках. Під час виходу їм тричі довелося перепливати річку.

«Тоді дуже боялася, щоб Віктор не втонув. Він же в бронежилеті, та ще й я “в нагрузку”. Заплуталася в “путанці”, то він мене рятував. Дуже переживала, щоб не стати для них клопотом, не підвести. Досі не знаю, як я це пережила і дійшла», — пригадує Світлана.

За словами жінки, за час спільного шляху вона та військові стали одне для одного рідними людьми.

До безпечної зони група дісталася 21 жовтня. Нині Світлана Миколаївна перебуває поруч із донькою. Бійці першого механізованого батальйону 118-ї ОМБр також допомогли їй винайняти житло.

Нагадаэмо, що мешканцям тимчасово окупованих Олешків Херсонської області, яких евакуювали на підконтрольну Україні територію, оперативно відновили документи, оформили соціальні статуси та видали банківські картки. Люди вже отримують грошову допомогу від держави й міжнародних партнерів.