Паранормальні явища у глушині США. 30 жовтня у прокат виходить інді-горор “Прокляття Шелбі Оукс”

За сюжетом стрічки, жінка на ім’я Мія відчайдушно шукає свою сестру Райлі, яка була впевнена у реальності паранормальних подій в містечку Шелбі Оукс. Поступово ці пошуки перетворюються на одержимість, а сама Мія усвідомлює, що уявний демон з їхнього дитинства міг бути цілком справжнім.

Головні ролі у фільмі виконали Камілль Салліван (серіали “Людина у високому замку”, “Хелстром”), Брендан Секстон III (“Хлопці не плачуть”, “Не дихай 2”), Майкл Біч (серіали “Новобранець”, “Чудова пара”) та інші.

Автором сценарію та режисером проєкту виступив відомий кінознавець та Youtube-автор Кріс Стакманн, який спочатку збирався створити “Шелбі Оукс” як незалежний “found footage”-горор в дусі “Відьми з Блер”, знятий за рахунок краудфандінгу від друзів та шанувальників.

Продюсером фільму виступив визнаний майстер жанру Майк Фленаґан (“Доктор Сон”, “Життя Чака”, серіали “Привиди будинку на пагорбі”, “Падіння дому Ашерів”).

Наразі оцінка фільму на IMDb становить 5,8 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він має 59% схвалення від критиків та 58% від глядачів. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його у 41 зі 100 балів, а широка аудиторія – в 4,2 із 10 балів, що в обох випадках відповідає характеристиці “змішані або середні відгуки”.

Критики відзначають атмосферу та амбіції режисера-дебютанта, але критикують сценарій і клішованість. Фільм спотикається у фіналі, але його атмосферна напруга та емоційне ядро роблять його хоч і не шедевром, але дуже гідною роботою для дебюту. Візуально стрічка сильна, але сюжет часто вдається до втомливих шаблонів.

Yahoo Entertainment пише, що історія створення фільму вражає більше, ніж сам фільм. “Це поєднання found footage і традиційного наративу, яке має свої моторошні моменти, але фінал розчаровує. Персонажі поводяться нелогічно навіть за мірками жанру”.

ClutchPoints пише, що режисер доводить, що YouTube-критик може стати режисером. Незважаючи на обмежений бюджет, фільм виглядає професійно. Neon підтримав проєкт, що дало йому шанс на широку аудиторію.

AOL Lifestylе пише, що дебют демонструє потенціал, але не уникає кліше. RogerEbert.com назвав його “контрольним списком штампів”. Водночас цифрові медіа, близькі до Стакманна, оцінили фільм позитивніше.