Парламент Ірану вирішив закрити Ормузьку протоку, через яку проходить 20% світової нафти

Про це пише державний телеканал Press TV, посилаючись на члена парламентського комітету з національної безпеки та зовнішньої політики і командира Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Ірану Есмаїла Ковсарі.

Проте рішення парламенту закрити протоку ще не остаточне — остаточне рішення залишається за Вищою радою національної безпеки Ірану.

Ормузька протока, яка розташована в гирлі Перської затоки, — один із ключових маршрутів для світової торгівлі. Через неї транспортують близько 20 % всієї нафти у світі — це приблизно 17–18 мільйонів барелів щодня. Саме тому вона має велике значення для глобальної енергетики.

Також через протоку перевозять багато скрапленого природного газу, особливо з Катару — одного з провідних експортерів цього ресурсу. Це єдиний морський шлях, що зʼєднує Перську затоку з відкритим океаном. У цьому регіоні розташовані великі нафтові держави, зокрема Іран, Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт та Обʼєднані Арабські Емірати.

Press TV каже, що фахівці вже давно попереджають: якщо роботу протоки буде зупинено або її перекриють, це одразу призведе до різкого зростання світових цін на нафту і загрожуватиме енергетичній безпеці в усьому світі. Деякі прогнози вказують, що в разі закриття Ормузької протоки ціни на нафту можуть зрости на 80 % вже впродовж першого тижня, адже альтернативні маршрути обійдуться значно дорожче.

Минулого тижня в ефірі Press TV стратегічні аналітики заявили, що пряме втручання США матиме великі наслідки для Вашингтону і для адміністрації Трампа, особливо у разі блокування Ормузької протоки. Вони наголосили: якщо постачання енергоносіїв припиниться, більшість міжнародних компаній нібито змушені будуть зупинитися буквально за кілька днів.

Водночас Bloomberg писав, що закриття Ормузької протоки вдарить по економіці Ірану, бо це завадить йому експортувати свою нафту. А також це розлютить Китай — найбільшого покупця іранської нафти й важливого партнера, який використав своє право вето в Раді безпеки ООН, щоб захистити Іран від санкцій чи резолюцій.

Уночі 13 червня Ізраїль атакував центр іранської ядерної, ракетної та військової інфраструктури. Ще в перший день атаки Ізраїль ліквідував понад 20 іранських високопоставлених командирів.

Після масштабного ізраїльського обстрілу в Ірані оголосили, що не братимуть участі в переговорах зі США про ядерну програму, запланованих на 15 червня. Увечері того ж дня Іран запустив по Ізраїлю балістичні ракети кількома хвилями. Це була відповідь на атаку ЦАХАЛ на військові та ядерні обʼєкти Ірану.

А 14 червня Ізраїль заявив, що здобув повітряну перевагу від Західного Ірану до Тегерану.

Ізраїль звернувся до Адміністрації президента США Дональда Трампа з проханням приєднатися до війни з Іраном, щоб знищити іранську ядерну програму.

У ніч проти 22 червня США атакували три ядерні обʼєкти Ірану в містах Фордо, Натанз та Ісфаган. Трамп заявляв, що нібито всі три обʼєкти «були повністю й безповоротно знищені». Після цього Іран атакував Ізраїль і запустив щонайменше 27 ракет двома залпами. Понад 80 людей постраждали.