Північнокорейська перебіжчиця Чхве Мін Гьон подасть цивільні та кримінальні звинувачення проти лідера КНДР Кім Чен Ина та чотирьох інших посадовців Пхеньяна за порушення, з якими вона зіткнулася під час утримання в країні. Це стане першим випадком, коли північнокорейський перебіжчик вживатиме заходів проти режиму.
Про це повідомляє BBC.
Чхве Мін Гьон втекла з Північної Кореї до Китаю в 1997 році, але її насильно репатріювали у 2008 році. Вона розповіла, що після повернення зазнала сексуального насильства та катувань. Жінка знову втекла з КНДР у 2012 році та оселилася в Південній Кореї, де досі вживає ліки через психологічну травму від пережитого.
«Я щиро бажаю, щоб цей маленький крок став наріжним каменем для відновлення свободи та людської гідності, щоб більше жоден невинний північнокореєць не страждав від цього жорстокого режиму», — заявила Чхве Мін Гьон. Вона також наголосила, що як постраждала від тортур і та, хто вижила після північнокорейського режиму, «несе глибоку відповідальність за притягнення династії Кім до відповідальності за злочини проти людяності».
Правозахисники заявляють, що планують передати справу Чхве до Організації Об’єднаних Націй та Міжнародного кримінального суду.
Роками міжнародні правозахисні групи документують ймовірні порушення прав людини Північною Кореєю, від жорстокого поводження з політв’язнями до систематичної дискримінації за гендерною та класовою ознакою.
Раніше південнокорейські суди вже виносили вироки проти Північної Кореї за аналогічними позовами, але від південних корейців. Ці судові рішення здебільшого символічні та ігноруються Пхеньяном, який не відповів на жоден із позовів.
Проте, як пояснили в «Центрі баз даних з прав людини Північної Кореї», ці позови є важливими, оскільки кримінальні звинувачення розглядаються «паралельно» із цивільними справами. Попередні справи проти КНДР обмежувалися цивільними провадженнями, де сеульські суди зобов’язували Пхеньян виплатити компенсації, наприклад, полоненим під час Корейської війни або жителям Японії, яких у 1960-х та 1980-х роках обіцяли «рай на Землі», а натомість змусили працювати.
«За роки роботи над питанням відповідальності ми зрозуміли, що жертви насправді прагнуть не лише фінансової компенсації, а й визнання. Отримання судового рішення на їхню користь має величезне значення. Це говорить їм, що їхня історія не закінчується лише ними — вона визнана державою та офіційно зафіксована в історії», — додали в Центрі.
Нагадаємо, Північна Корея має намір відправити на війну проти України до 30 тисяч солдатів. Війська можуть прибути до Росії найближчими місяцями.
4 червня в Києві на Андріївському узвозі знесли пам'ятника російському письменнику Михайлу Булгакову.
Український культурний фонд розпочав масштабне дослідження стану експортного потенціалу української сфери культури та креативних індустрій.…
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий прокоментував депутатський законопроєкт щодо скасування обов'язкового тесту з математики…
Киянка запустила благодійний аукціон із продажу ювелірних виробів, які дивом вціліли після ракетного удару по…
23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA відбудеться в Києві з 5…
Легендарна «Київська перепічка» знову подорожчала. Вартість сосиски в тісті зросла на 5 гривень і тепер…