Петицію про Карпати зареєстрували з п’ятої спроби. У Зеленського вимагають подати законопроєкт, який захистить Карпати

20 березня на сайті Офісу президента з п’ятої спроби оприлюднили петицію ветерана та еколога Андрія Тупікова.

Він ще в лютому подав вперше текст петиції, в якій вимагав у президента невідкладно подати до Верховної Ради законопроєкт, що врегулює особливі умови сталого розвитку Карпатського регіону та забезпечить охорону його унікальних природних комплексів, ландшафтів та культури.

“У час, коли російська агресія проти України призводить до численних руйнувань інфраструктури та значній шкоді природі й культурній спадщині, ми не маємо права власноруч масштабувати ці втрати в середині країни, руйнуючи Карпати під прикриттям вузькогалузевих інтересів. Збереження Карпат – це не лише наш національний обов’язок, але й виконання міжнародних природоохоронних зобов’язань України. Втрата цих територій означала б втрату природного ресурсу, здатного підтримувати відновлення суспільства у післявоєнний період”, – йдеться у петиції.

Окрім цього, Тупіков у петиції наголошує, що вкрай необхідно створити нові та розширити вже наявні природоохоронні території в Карпатах, зокрема: заказників “Вільний Свидовець”, “Полонина Гостра”, “Полонина Красна”, “Полонина Апецька”, “Полонина Бичків”, “Лютянська Голиця”, “Верховинський Вододільний хребет”, національних природних парків “Величні Карпати”, “Верховинський”. Клопотання про це вже давно було подано до профільного міністерства.

Нагадаємо, законопроєкт “Про Смарагдову мережу” народні депутати провалили ще 2021 року. Тоді журналісти зафільмували переписку між народними депутатами із Закарпаття, що цей закон заблокує можливість будувати у Карпатах і його треба блокувати. Закон і досі не проголосували

У 2025 році Верховна Рада підтримала так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089), який обнулив претензії до “орендарів” зелених зон та узбереж, якщо з моменту незаконного відчуження землі у громади чи держави пройшло більше 10 років. Якщо ж цей термін ще не минув і держава чи громада хоче повернути своє майно через суд, то з бюджету треба внести на депозит суму, яка дорівнює ринковій вартості майна. Європарламент та Єврокомісія розкритикували цей закон. Міжнародні партнери назвали це легалізацією краденого.

Цього ж року Верховна Рада вирішила поєднати три міністерства в одне і в Кабінеті міністрів зникло Міністерство довкілля, яке допомагало блокувати шкідливі законодавчі ініціативи. Попри звернення майже 130 організацій, яке ініціювали “Екологія – Право – Людина” разом з “Голкою”, парламент досі не відновив роботу профільного міністерства.

У 2026 році Міністерство економіки видало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітряків на полонині Руна в Карпатах. Там веде забудову фірма, наближена до колишнього регіонала Максима Єфімова. Дорогу на полонину побудувало ДП “Ліси України” за власні кошти, для цього вирубавши праліс і почавши будувати фундаменти до отримання офіційного дозволу на реалізацію проекту. Природоохоронні організації розкритикували рішення Мінекономіки не лише з огляду на шкоду для довкілля, а й з огляду на те, що уряд по суті встановлює неоднакові правила гри для бізнесу. Від таких рішень, які легалізують порушення, страждає і доброчесний бізнес, який спершу оформлює дозволи, а потім розпочинає роботи.