В ході операції ЗСУ в Курській області Росії влітку 2024 року загинули щонайменше 60 солдатів-строковиків армії РФ, доля ще 60 досі невідома
RUSSIA, KURSK REGION - AUGUST 18: A soldier take a photo of a sign pointing to Sudzha, D'yakonovo and The Ukrainian city of Sumy from the window of an armoured vehicle on the way to Ukrainian occupied Russian town of Sudzha on August 18th 2024, in Kursk Region, Russia. Ukrainian forces operating in Russia's Kursk Region have destroyed a second key bridge, Commander of Ukrainian Air Force said, as they attempt to push further into Russia. (Photos by Ed Ram/For The Washington Post via Getty Images)
Про це пише російське видання “Важные истории”.
Видання проаналізувало повідомлення в ЗМІ, публікації родичів у соцмережах і реєстр спадкових справ
“Середній вік загиблих строковиків – близько 20 років. Серед них опинилися призовники з 34 російських регіонів: по 5 – з Краснодарського і Красноярського країв, 4 – з Алтайського краю і по 3 – з Ямало-Ненецького АО, Комі, Бурятії і Дагестану. Майже половина з них загинула протягом перших семи днів після початку операції ЗСУ 6 серпня 2024 року. Однак строковики продовжували зазнавати втрат і протягом вересня 2024-го – за цей місяць загинули щонайменше 20 осіб”, – йдеться у дослідженні.
За даними видання, в перший же день, 6 серпня 2024 року, в Новоіванівці загинули 5 строковиків з гаубичного взводу 30-ї артилерійської бригади (в/ч 62048), доля ще 4 солдатів з цього ж взводу невідома.
Про участь строковиків у бойових діях у Курській області РФ було відомо з перших днів операції, проте, за даними російських ЗМІ, Міноборони РФ не вивело їх з фронту.
Журналісти “Російської служби Бі-бі-сі” писали, що до початку української операції в Курській області під час російсько-української війни загинули 159 російських строковиків. Таким чином, з лютого 2022 року кількість загиблих строковиків може становити понад 200 осіб.
Російський правитель Володимир Путін неодноразово заявляв, що ані військовослужбовці строкової служби, ані резервісти нібито не залучені і не будуть залучені у війні з Україною.
Українська компанія Fire Point провела другий успішний запуск балістичної ракети FP-7, під час якого випробували…
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підписання всеосяжної угоди з Україною, яка передбачає розширення мовних,…
З початку 2026 року на автомобільних дорогах державного значення завершено основні планові роботи з ліквідації…
Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його країна готова надати свій майданчик для проведення переговорів…
У середу, 3 червня, у Маріїнському палаці в Києві вперше відбулося засідання Ради Україна-НАТО за…
Президент наголосив, що перше в історії засідання Ради Україна – НАТО в Києві стало важливим…