Польща заявила, що не братиме участі у механізмі переселення мігрантів і не сплачуватиме внески в межах міграційного пакту ЄС.
Польща. Фото: відкриті джерела
Про це повідомив міністр внутрішніх справ країни Марцін Кєрвінський перед зустріччю міністрів внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі.
«Ми вже витратили достатньо коштів на захист нашого східного кордону та прийняли воєнних біженців з України. Немає жодних сумнівів, що Польщу звільнено від будь-яких механізмів переселення», — зазначив Кєрвінський.
За його словами, тільки за останні два роки Польща витратила понад 2,6 млрд злотих (приблизно 610 млн євро) на охорону східного кордону ЄС. Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Мацей Душчик додав, що країна розраховує на підтримку інших держав ЄС і може отримати близько 1 млрд злотих (приблизно 235 млн євро) із бюджету ЄС на 2026 рік для міграційної політики.
Душчик також зазначив, що міграція загалом позитивно впливає на економіку Польщі, адже без українських громадян економіка країни зіткнулася б зі значними труднощами. Водночас він підкреслив, що Польща не планує приймати додаткових мігрантів у найближчому майбутньому: «Справа не в цифрах. Десять років тому ми мали 100 000 мігрантів, сьогодні — майже 3 мільйони. В основному це українці та білоруси, хоча певна соціальна дестабілізація все ж спостерігається».
Міграційний пакт ЄС, ухвалений Європарламентом у квітні 2024 року та який набере чинності у 2026 році, передбачає обов’язкову участь усіх держав-членів у перерозподілі мігрантів або сплату так званого «міграційного податку» розміром 20 000 євро за кожну неприйняту особу.
Польська влада протягом багатьох місяців домагалася звільнення від обов’язку приймати мігрантів, аргументуючи це великою кількістю українських біженців та ситуацією на кордоні з Білоруссю. Спеціальний статус, який виключає Польщу з механізму релокації, діятиме щонайменше один рік, проте можливе його продовження через особливі обставини.
Остаточне рішення щодо звільнення Польщі від «міграційного податку» ухвалить Рада ЄС протягом двох тижнів шляхом голосування кваліфікованою більшістю після подання відповідної пропозиції Європейською комісією.
Українська компанія Fire Point провела другий успішний запуск балістичної ракети FP-7, під час якого випробували…
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підписання всеосяжної угоди з Україною, яка передбачає розширення мовних,…
З початку 2026 року на автомобільних дорогах державного значення завершено основні планові роботи з ліквідації…
Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його країна готова надати свій майданчик для проведення переговорів…
У середу, 3 червня, у Маріїнському палаці в Києві вперше відбулося засідання Ради Україна-НАТО за…
Президент наголосив, що перше в історії засідання Ради Україна – НАТО в Києві стало важливим…