Польща відзначає роковини Волинської трагедії. МЗС України зробило заяву

4 червня 2025 року Сейм Польщі ухвалив закон, яким 11 липня оголошено Національним днем пам’яті поляків, «жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої» у 1939-1946 роках, як називають у Польщі «східних кресах», вказавши кількість польських жертв – у понад 100 тисяч.

Оскільки наймасовіші вбиства були скоєні у липні 1943 року, зокрема 11 липня, тому й обрали цей день для вшанування пам’яті жертв. У додатку до закону йдеться, що польські жертви мають бути вшановані на державному рівні щороку, як символ національної пам’яті.

За даними польської сторони, у ці липневі дні тисячі поляків були вбиті у сотні населених пунктів Волині. Жертвами були переважно сільські жителі – жінки, діти і літні люди.

Група українських і польських істориків у 2023-му склала поіменний список 9145 українців, які стали жертвами українсько-польського протистояння 1939-1947 років.

В Україні негативно оцінили ухвалення Сеймом Польщі цього закону і тоді була реакція українського МЗС.

У переддень 11 липня МЗС України оприлюднило заяву щодо трагічних сторінок в історії українсько-польських відносин.

“Відзначаємо конструктивну співпрацю з Республікою Польща у здійсненні пошукових та ексгумаційних робіт, належному впорядкуванні місць поховань і встановленні імен усіх загиблих. Продовження цієї спільної роботи сприятиме зміцненню взаєморозуміння між нашими народами та утвердженню історичної справедливості й пам’яті про події минулого. Україна також запропонувала відновити діяльність Українсько-польського форуму істориків, а також формату відкритого діалогу – Форуму партнерства – як важливих майданчиків для обміну думками та пошуку взаєморозуміння”, – пише МЗС.

“Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам’ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання. Не можна забувати, що Росія робить усе, аби розділити українців і поляків, використовуючи болісні сторінки минулого. На жаль, деякі польські політики свідомо чи несвідомо підіграють агресору в цих зусиллях. Росія насправді наочно демонструє на прикладі Бучі, Ірпеня, Бородянки, Маріуполя, Ізюма, обстрілів Києва, Харкова, Львова, Одеси й інших міст України, що саме вона буде робити в Польщі, якщо її не зупинити в Україні. У відповідь ми маємо проявляти єдність й мудрість та спільно вшановувати історичну пам’ять, усвідомлюючи, що заради спільного майбутнього ми маємо знаходити порозуміння навіть щодо найскладніших сторінок нашого минулого. Саме на засадах цієї єдності ми зможемо успішно будувати наш спільний європейський шлях”, – додає відомство.

6 серпня відбудеться інавгурація новообраного президента Польщі Кароля Навроцького. Експерти прогнозують, що його політика щодо України буде більш радикальною і фундаментальним питанням будуть події на Волині у роки Другої світової війни.

Відомо, що Кароль Навроцький візьме участь у заходах з нагоди 82-х роковин трагічних, кривавих подій на Волині у місті Холм. Там з 11 по 13 липня відбудеться, як мовиться у польських офіційних заявах, «вшанування пам’яті жертв геноциду, скоєного проти польського народу українськими націоналістами з ОУН та УПА у 1943 році».

Зокрема, так підпишуть документ про тендерну «документацію, що оголошує процедуру будівництва Музею пам’яті жертв Волинської різанини та Центру правди та примирення імені президента Леха Качинського у Холмі».

Кароль Навроцький 12 липня в Домоставі братиме участь у заходах у селі Домостава Прикарпатського воєводства, де торік відкрили скандальний пам’ятник жертвам Волинської трагедії, який пару років мандрував Польщею. Адже кілька міст Польщі відмовилася його встановлювати, бо поляки вважали, що це жахливий пам’ятник і драстичний. Але рішення ухвалив війт місцевої ґміни і пам’ятник встановили біля автомобільної траси Via Carpatia імені президента Леха Качинського, який не підтримував наративу кресових середовищ. Головною фігурою у скульптурі є дитина, наколота на вила у вигляді тризуба.

Події на Волині у 1942-1944 роках стають перепоною у розвитку українсько-польських відносинах і це вже очевидно, кажуть експерти. Це питання не знімуть з порядку денного у найближчі роки, а, навпаки, підсилюватимуть його у Польщі і підживлюватимуть антиукраїнські настрої.

Факти про Волинську трагедію

Історичний та політичний погляди на причини масових взаємних убивств у 1942-1944 роках в Україні і Польщі різняться. У Польщі це називають «геноцидом» і «різаниною», звинувачуючи у масових вбивствах поляків УПА. В Україні наголошують, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несуть обидві сторони, а також окупаційна адміністрація нацистської Німеччини та радянські партизанські загони.

Число жертв теж називають різне. Польський Інститут національної пам’яті каже про 100 тисяч убитих поляків і 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч жертв серед українців і 35-40 тисяч серед поляків. Український інтитут нацпам’яті стверджує, що мова йде про близько 30 тисяч польських жертв та близько 10 тисяч українських жертв цих масових убивств.

Антипольські акції українців 1943–1945 років дійсно супроводжувалися масовими вбивствами цивільних поляків, які були етнічною меншиною на Волині. До озброєних націоналістів приєднувалося місцеве українське населення, яке довгий час відчувало утиски з боку польської влади.

Водночас польські підрозділи Армії Крайової та селянські батальйони теж вдавалися до масових убивств українського цивільного населення не тільки на території Волині, але й на території Польщі.

Україна поділяє позицію папи Івана Павла Другого, який пропонував вирішити протиріччя у трактуванні словами «просимо пробачення і пробачаємо» з обох сторін.

“Переконані, що формула примирення довкола цієї болісної сторінки минулого «Просимо пробачення і пробачаємо» залишається дієвою. Просимо пробачення у польського народу за страждання, завдані представниками народу українського”, – стверджує Інститут.

Цього року в Україні розпочали ексгумацію поляків, які загинули під час Волинської трагедії. Ця подія стала результатом тривалих переговорів між Україною та Польщею та зняття мораторію на ексгумаційні роботи, що діяв з 2017 року.

Перші роботи стартували у квітні 2025 року в селі Пужники на Тернопільщині, де було знайдено братську могилу з останками 42 осіб, серед яких близько 10 дітей. Виявлені артефакти свідчать про те, що значна частина загиблих була римо-католиками.