Пост про Голокост розпалив гучну суперечку між Польщею та Ізраїлем

Допис, зроблений ізраїльським меморіальним центром жертв Голокосту, який мав на меті вшанувати пам’ять про трагедію, викликав різку реакцію польських посадовців та відновив давні суперечки щодо історичної термінології.

Так, у своєму повідомленні в X (колишній Twitter) Яд Вашем заявив: “Польща була першою країною, де євреїв змусили носити особливий символ, щоб ізолювати їх від навколишнього населення”.

У Польщі ці слова одразу сприйняли як хибне формулювання, що нібито ототожнює польську державу з нацистською Німеччиною. Коментатори та посадовці наголосили: у той період Польща була окупована, а всі антиєврейські закони та репресивні заходи впроваджували виключно німецькі окупаційні структури.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під дописом прямо звернувся до Яд Вашем із вимогою уточнити формулювання:
“Будь ласка, вкажіть, що ви маєте на увазі “окуповану Німеччиною Польщу”.

Речник МЗС Мацей Вевір у відповідь опублікував заяву польського музею Аушвіц-Біркенау, підкресливши: Яд Вашем як провідна світова установа повинен особливо точно формулювати історичні факти та наголошувати, що антисемітські закони запроваджувала саме Німеччина.

Євродепутат Аркадіуш Муларчик також розкритикував повідомлення, заявивши, що Польща була “першою жертвою”, а не співучасником злочинів.

“Голокост був німецьким злочином – факт, який не підлягає дискусії”, – підкреслив він.

Після хвилі критики Яд Вашем опублікував уточнюючий допис, де вже прямо зазначив, що символи євреїв були запроваджені німецькою владою. Однак це не заспокоїло польських посадовців: багато хто наполягав, що формулювання все ще нечітке й мало би містити слова “німецька окупаційна влада” або “Польща під німецькою окупацією”.

Додамо, конфлікти між Варшавою й Тель-Авівом щодо термінології Голокосту тривають майже десятиліття. Для Польщі принципово важливо наголошувати, що в період Другої світової війни вона не контролювала власну територію й не ухвалювала антиєврейських законів – усе це робив окупаційний нацистський режим.

Особливо гостро ці суперечки загострилися у 2018 році після ухвалення так званого “закону про Голокост”, який криміналізував твердження про “польську відповідальність”. Хоча закон згодом пом’якшили, напруга в двосторонніх відносинах збереглася.

Напруженість у стосунках між країнами посилилася й після загибелі в Газі польського гуманітарного працівника Даміана Соболя у 2024 році. Варшава заявила, що Ізраїль не сприяв розслідуванню інциденту, що ще більше охолодило дипломатичні контакти.